Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» готовою вважається продукція, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним і якісним характеристикам, які передбачені договором або іншим нормативно-правовим актом.
Випущена з виробництва готова продукція здається на склад за накладними. В бухгалтерії на підставі накладних ведеться накопичувальна відомість випуску готової продукції, у якій випущена продукція групується за видами і сортами (номенклатурними номерами) і відображається за двома оцінками - за обліковою вартістю (плановою собівартістю або за відпускними цінами без ПДВ) і фактичною собівартістю. Такий порядок оцінки зумовлений тим, що фактичну собівартість готової продукції, випущеної протягом місяця з виробництва, визначають тільки наприкінці місяця після відображення всіх прямих затрат і розподілу непрямих витрат та складання звітної калькуляції.
Дані відомості випуску готової продукції є підставою для ЇЇ оприбуткування.

Фінансові результати за видами торговельної діяльності (оп¬това торгівля, роздрібна торгівля, громадське харчування) повинні визначатись окремо. Це пов’язано в першу чергу з необхідністю визначення їх рентабельності та ефективності, а також пояснюється застосуванням різних облікових цін на товари.
На підприємствах роздрібної торгівлі та інших підприємствах торгівлі, що обліковують товари за продажними роздрібними цінами, валовий дохід створюється за рахунок торговельної націнки на реалізовані товари. В кінці місяця по підсумку торговельних операцій за звітний місяць ці підприємства визначають і відображають в обліку суми торговельних націнок, що відносяться до реалізованих товарів.
Згідно з пунктом 5 Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість від 1.07.97 р. № 141 зі Змінами і доповненнями до неї від 17.10.97 р. № 218 (далі Інструкція) торговельна націнка і податок на додану вартість на товари мають обліковуватись на рахунку 42 «Торговельна націнка», субрахунок 1 «Товарні надбавки». Врахокуючи, що субрахунок 42-1 може використовуватись на тоговельних підприємствах, які здійснюють тільки роздрібну торгівлю, то на підприємствах, що здійснюють 2 – 3 види торгівлі, товарні навдбавки повинні обліковуватись по видах діяльності на окремих субрахунках:
42-1 «Товарні надбавки на товари в оптових складах».
42-2 «Товарні надбавки на товари в роздрібній торгівлі».
42-3 «Товарні надбавки підприємств громадського харчування».
Отже, з 1.10.97 р. на рахунку 42 "Торговельна націнка", субрахунки 42-2 "Товарні надбавки на товари в роздрібній торгівлі" і 42-3 "Товарні надбавки підприємств громадського харчування", крім торговельної націнки, обліковується також податок на додану вартість, що входить до продажної вартості отриманих товарів, а також суми ПДВ, що сплачені при передоплаті товарів. У зв’язку з цим відображення в обліку товарних надбавок, що відносяться до реалізованих товарів (реалізованих товарних надбавок), суттєво змінилось.