Для здійснення аудиту власного капіталу доцільно, насамперед, вникнути в саму сутність капіталу, зрозуміти його різновиди, їх зміст. Рахунки класу 4 ("Власний капітал та забезпечення зобов'язань") призначені для узагальнення інформації про стан і рух коштів різновидів власного капіталу — статутного, пайового, додаткового, резервного, вилученого, несшіаченого, а також нерозподілених прибутків (непокритих збитків), цільових надходжень, забезпечень майбутніх витрат і платежів, страхових резервів. Фінансові ресурси, що використовуються на розвиток виробничо-торгового процесу — це капітал у грошовій формі. Капітал — це сукупність матеріальних ресурсів і коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав, необхідних для суб'єкта господарювання. Аудиту підлягає структура капіталу за джерелами його утворення. Джерела утворення капіталу суб'єкта господарювання — це власні й позичкові кошти. Власний капітал суб'єкта господарювання визначається вартістю його майна, тобто чистими активами. Вона обчислюється як різниця між вартістю майна І позичковим капіталом. Власний капітал складається зі статутного, додаткового і резервного капіталу, нерозподіленого прибутку та цільових (спеціальних) фондів.

Зміст принципу цілісності, об'єктивності і незалежності полягає в тому, що аудитор повинен бути відвертим, чесним, правдивим, не проявляти упередженого відношення до клієнта, не робити спроб викривити об'єктивність. Йому має бути притаманне безстороннє відношення до об'єкта перевірки, а також до клієнтів. Принцип конфіденційності вимагає нерозголошення інформації, одержаної в ході роботи, за винятком випадків виявлення кримінальних злочинів і недотримання податкового законодавства. Аудит повинні здійснювати особи з відповідним професійним умінням, які мають необхідну підготовку, досвід і компетентність в аудиюванні. Законом України «Про аудиторську діяльність» обумовлено, що аудитором може бути громадянин України, який має кваліфікаційний сертифікат про право на заняття аудиторською діяльністю на території України. Право на одержання сертифіката мають громадяни України, які здобули вищу освіту, певні знання з питань аудиту та досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах обліково-економічного профілю.

Неодмінною складовою переходу України до ринкових відносин є створення нових підприємницьких структур та приватизація підприємств. Цей перехід зумовив еволюцію відносин власності і типів суб’єктів господарювання в напрямку забезпечення їх розмаїття. Процеси ринкових перетворень привернули суттєву увагу до дослідження теоретичних та практичних проблем подальшого розвитку та підвищення ефективності функціонування підприємств як державного, так і приватного сектора економіки України. Важливу роль у забезпеченні ефективних форм господарювання на вітчизняних підприємствах відіграє аналіз фінансового стану підприємств, який відповідає за відбір, оцінку та інтерпретацію фінансових, економічних та інших даних, що впливають на процес прийняття інвестиційних та фінансових рішень. І хоча сам термін "фінанси" за останні 10-15 років пройшов через певні зміни та суттєво ускладнився, фінансові аналітики у країнах з розвинутою ринковою економікою традиційно займаються розрахунком коефіцієнтів, статистичним аналізом, складанням трендів для прогнозування.

Аудиторський висновок про бухгалтерську звітність економічного суб'єкта уявляє думку аудиторської фірми про достовірність цієї звітності. Думка про достовірність бухгалтерської звітності повинна виражати оцінку аудиторської фірми про відповідність у всіх істотних аспектах бухгалтерської звітності нормативному акту, регулюючому бухгалтерський облік і звітність. Думка аудиторської фірми про достовірність бухгалтерської звітності економічного суб'єкта не може і не повинно трактуватися цим суб'єктом і зацікавленими користувачами аудиторського висновку як-небудь інакше. Аудиторський висновок - це документ з юридичним статусом для всіх юридичних і фізичних осіб, органів державної влади і управління, органів місцевого самоврядування і судових органів. Висновок аудиторської фірми (аудитора) за результатами перевірки, проведеної за дорученням органів дізнання, прирівнюється до висновку експертизи. Висновок аудиторської фірми (аудитора) за результатами перевірки річній звітності є обов'язковим елементом річної бухгалтерської звітності для підприємств, які підлягають відповідно до українського законодавства аудиту. Цей висновок також носить юридичний статус. Аудиторський висновок містить три частини: ввідну, аналітичну і підсумкову.

В умовах ринкової економіки підприємства постійно підтримують фінансові взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями та робітниками підприємства і окремими особами. Тобто вони здійснюють як готівкові так і безготівкові розрахунки. Для цього кожне підприємство має касу для розрахунків готівкою і відкриті в установах банків розрахункові рахунки для безготівкового обігу, а також зберігання власних коштів. Сучасні умови існування підприємств, а також процеси, що протікають в економіці України ще раз підтверджують важливість і необхідність грошових коштів для здійснення фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємництва. Водночас тема грошових коштів являється дуже “тендітною” ділянкою при аналізі платоспроможності та подальшого існування кожного суб'єкту господарювання. Тому на кожному підприємстві повинні створюватися всі умови для ретельного контролю за оприбуткуванням, видачею та рухом грошових коштів. Це перш за все стосується внутрішнього і зовнішнього контролю. Моя курсова робота більше охоплює аспекти зовнішнього контролю, який проводить незалежна аудиторська фірма (аудитор).

В умовах формування ринкових відносин та різноманітності форм власності виникла необхідність удосконалення функцій управління процесом виробництва, що викликало потребу створення госпрозра¬хункових органів фінансового контролю, тобто аудиту.
У світовій практиці аудит набув значного поширення. Основною передумовою аудиту є взаємна зацікавленість підприємства (фірми) в особі його власників (акціонерів), держави в особі податкової адмі¬ністрації і самого аудитора в забезпеченні реальності та достовірності обліку і звітності.
Аудит є обов'язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової економіки кожної країни.

В економічній лiтературi висловлюються рiзнi думки щодо історії виникнення аудиту в свiтi. Слово “аудит” походить вiд латинського слова “audio” (вiн слухає, вiдповiдно “auditor”— той, хто слухає).
Однi автори стверджують, що започаткування професії аудитора сягають давнiх часiв. Ще в Стародавньому Єгиптi (близько 2600 рокiв до н.е.) iснували чиновники, якi поєднували функцiї облiку та контролю. В Римськiй iмперiї (1-2-ге ст. до н.е.) функцiї контролю здiйснювали спецiальнi службовцi, так звані куратори. Водночас з ними дiяли прокуратори — намiсники провiнцiй, фiнансовi чиновники з забезпечення державних доходiв, а квестори займалися фiнансовими та судовими справами.

Фінанси, як необхідна умова суспільного відтворення, існували та виконували свої функції ще з часів існування держави у сучасному розумінні даного слова, але за часів командної економіки їх, зокрема контрольну функцію, розглядали здебільшого в макроаспекті. В наш час, з переходом нашої країни до ринкової економіки, більше уваги починають приділятися окремим господарським одиницям, що зумовлює зростання уваги до такого відносно нового для України явища, як фінансовий аудит.
В цій роботі в першій частині буде розкрито сутність фінансового аудиту , коротко розповідається про історію його виникнення, основні тенденції та напрямки використання, що послуговує передмовою для другої частини.

Причини появи й існування монополій. Ринок і ринкова економіка мають як позитивні, так і негативні риси. Однією з негативних рис є те, що ринок породжує монополії та монопо-лістичні тенденції в економічній системі.
Хоч ринок і окремі монополістичні ознаки в тих чи інших країнах існували протягом кількох тисячоліть (з IV тисячоліття до н.е. до останньої третини XIX ст.), але монополіс¬тичні тенденції в економіці стають панівними лише наприкінці XIX ст. У цьому зв'язку логічно постає питання: які причини зумовили виникнення монополій?