Реферат на тему:

Підсумки роботи галицької археологічної експедиції прикарпатського
університету імені В.Стефаника

у 2002-2003 роках

Нещодавно створена Галицька археологічна експедиція Прикарпатського
університету імені Василя Стефаника, керівником якої став доцент кафедри
всесвітньої історії, кандидат історичних наук Б.П.Томенчук, а науковим
консультантом виступає член-кореспондент НАН України, доктор історичних
наук, професор В. Д. Баран. Експедиція Прикарпатського університету
протягом кількох років плідно співпрацює з відділом археології
Національного заповідника "Давній Галич", Інститутом археології та
Інститутом українознавства імені І.Крип’якевича НАН України,
Івано-Франківським краєзнавчим музеєм. У складі експедиції діють два
загони – Галицький, який очолює доцент Б.П.Томенчук, і Трипільський,
яким керують старший викладач кафедри історіографії і джерелознавства
І.Т.Кочкін. Протягом польових сезонів 2002 і 2003 років дослідження
проводили обидва загони експедиції.

Діяльність Трипільського загону Галицької експедиції.

Влітку 2002 року Трипільський загін у складі Галицької експедиції
Національного заповідника “Давній Галич” (керівник експедиції –
завідувач відділом археології Заповідника – кандидат історичних наук
Т.Ткачук) продовжив розкопки багатошарового поселення Більшівці і провів
дослідження поселення поблизу села Кремидів у Галицькому районі.

Дослідження поселення в урочищі Кути поблизу селища Більшівці Галицького
району були розпочаті Т.Ткачуком ще 1999 року, у ході яких було
встановлено, що пам’ятка заселялася неодноразово, починаючи з
новокам’яної доби. Нижній шар поселення залишений носіями культури
лінійно-стрічкової кераміки періоду неоліту, верства трипільської
культури має два нашарування – середнього (заліщицька група) і пізнього
етапів (кошиловецька та шипинецька групи) розвитку культури . Тут
зустрічаються також матеріали ранньої пори бронзового віку (межановицька
культура) і києво-руського часу.

На поселенні Більшівці цього разу було закладено два невеликих за
розмірами розкопи. Однією з найцікавіших знахідок польового сезону була
гончарна пічка, залишки якої було знайдено на глибині 0,65 м у північній
частині розкопу №1. Фрагменти її поду з отворами – продухами мали
товщину біля 16 мм і лежали півколом . Особливості залягання залишків
пічки вказують на її приналежність до кошиловецького житла, дослідженого
у 1999 р. У цьому ж розкопі також було відкрито яму з матеріалами
культури лінійно-стрічкової кераміки (розміри 3х3,5 м). У її заповненні
було знайдено фрагменти столового і кухонного посуду згаданої
неолітичної культури. Столовий посуд оздоблений так званим “нотним”
орнаментом. У другому розкопі, який було закладено між розкопами,
розкритими ще у 2000 р., об’єктів не було знайдено, проте з культурних
нашарувань видобуто фрагменти розписного посуду заліщицької (етап
В-І-В-ІІ) та шипинецької (етап С-І) груп трипільської культури.

Проведені у Більшівцях дослідження дозволили вперше на цій території
встановити абсолютну хронологію неолітичної верстви (культури

Завантажити
Deposite Files