<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?>
<rss version="2.0" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel>
<title>Історія - Українські реферати | База безкоштовних українських рефератів</title>
<link>http://ukreferats.org.ua/</link>
<language>ru</language>
<description>Історія - Українські реферати | База безкоштовних українських рефератів</description>
<generator>DataLife Engine</generator><item>
<title>Роман Шухевич</title>
<guid isPermaLink="true">http://ukreferats.org.ua/base/history/history-of-ukraine/1175-roman-shuhevich.html</guid>
<link>http://ukreferats.org.ua/base/history/history-of-ukraine/1175-roman-shuhevich.html</link>
<description><![CDATA[<div align="center"><!--dle_image_begin:http://ukreferats.org.ua/uploads/posts/2010-09/1283668879_shuxevych.jpg|--><img src="http://ukreferats.org.ua/uploads/posts/2010-09/1283668879_shuxevych.jpg" alt="Роман Шухевич" title="Роман Шухевич"  /><!--dle_image_end--></div><br />5 березня 1950 р., загинув легендарний Роман Шухевич - головний командир УПА Тарас Чупринка, Тур, Роман Лозовський, Чернець, Туча, Степан, Щука, Дзвін - усі ці псевдо належать одній особі - генерал-хорунжому, головному командирові Української Повстанської Армії, голові Генерального секретаріату Української Головної Визвольної Ради та голові Проводу ОУН (від травня 1943 року) - Романові Шухевичу. З усіма цими почесними званнями Шухевич залишався до дня його загибелі, що сталася у сутичці з спецгрупою МГБ 5 березня 1950 року біля села Білогорща поблизу Львова. Народжений 7 лютого 1907 року в Краківцях Яворівського району Львівської області, син повітового судді рано долучився до національно-визвольної діяльності. Великий вплив на молодого Шухевича мали громадський та військовий діяч, відомий оборонець у судових політичних процесах УВО та ОУН, адвокат Степан Шухевич та визначний громадський діяч, етнограф, педагог і публіцист Володимир Шухевич. Двадцятидвохрічним юнаком долучився Роман Шухевич до осмисленої звитяжної борні за державницьку мрію про незалежність. З 1929 року він вступив до Організації українських націоналістів, а з 1930 по 1934 рік обіймав посаду бойового референта Крайової екзекутиви на західноукраїнських землях. Як пізніше згадував ветеран націоналістичного руху Петро Дужий, "полковник Коновалець у 1933 році остаточно переконався, що Роман Шухевич - не тільки бойовик-революціонер, прекрасний організатор підпільних формацій, а й політик". Не оминули Шухевича і випробовування на фізичну стійкість під час перебування покарання за ідею у ворожих тюрмах. За революційну діяльність по визволенню України Шухевич піддавався переслідуванням та репресіям з боку польської окупаційної влади - рік (з 1934-го по 1935-й) він був політичним в'язнем концтабору у Березі Картузькій, пізніше - у польській тюрмі.]]></description>
<category><![CDATA[Історія України]]></category>
<dc:creator>UnFeeLing</dc:creator>
<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 02:41:01 -0400</pubDate>
</item><item>
<title>Леонід Брежнєв</title>
<guid isPermaLink="true">http://ukreferats.org.ua/base/history/history-of-ukraine/1174-leond-brezhnyev.html</guid>
<link>http://ukreferats.org.ua/base/history/history-of-ukraine/1174-leond-brezhnyev.html</link>
<description><![CDATA[<div align="center"><!--TBegin--><a href="http://ukreferats.org.ua/uploads/posts/2010-09/1283668592_brezhnev-color.jpg" onclick="return hs.expand(this)" ><img src="http://ukreferats.org.ua/uploads/posts/2010-09/thumbs/1283668592_brezhnev-color.jpg" alt='Леонід Брежнєв' title='Леонід Брежнєв'  /></a><!--TEnd--></div><br /><b>Леонід Ілліч Брежнєв</b> народився 19 грудня 1906 року в родині робітника-металурга. Однак, незважаючи на робоче походження і ранній початок трудової діяльності (у 1921 році 15-ти років від народження), він не зарекомендував себе активним суспільним діячем. Тільки в 25-літньому віці Брежнєв вступає в партію, маючи за плечами закінчений у 1927 році Курський земле-меліоративний технікум, а так само визначений стаж керівної роботи. У 1927-1930 роках він працював землевпорядником в Оршанському окрузі Білоруської РСР і в Курській губернії, начальником землевпорядної групи, завідувачем районного земельного відділу і заступника голови райвиконкому, а потім і заступником начальник керування Уральської області. У 1935 році Брежнєв закінчує Металургійний інститут у місті Дніпропетровську і якийсь час працює за спеціальністю, інженером на металургійному заводі, потім директором технікуму. Таким чином, Л. І. Брежнєв опиняється на передових рубежах революційних перетворень у країні.]]></description>
<category><![CDATA[Історія України]]></category>
<dc:creator>UnFeeLing</dc:creator>
<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 02:38:08 -0400</pubDate>
</item><item>
<title>Київські князі Кий і Аскольд</title>
<guid isPermaLink="true">http://ukreferats.org.ua/base/history/history-of-ukraine/1173-kiyivsk-knyaz-kiy-askold.html</guid>
<link>http://ukreferats.org.ua/base/history/history-of-ukraine/1173-kiyivsk-knyaz-kiy-askold.html</link>
<description><![CDATA[<div align="center"><!--TBegin--><a href="http://ukreferats.org.ua/uploads/posts/2010-09/1283668384_founders_of_kiev.jpg" onclick="return hs.expand(this)" ><img src="http://ukreferats.org.ua/uploads/posts/2010-09/thumbs/1283668384_founders_of_kiev.jpg" alt='Київські князі Кий і Аскольд' title='Київські князі Кий і Аскольд'  /></a><!--TEnd--></div><br />У низці найдавніших і маловідомих постатей української історії найцікавішою особистістю є князь Кий. Та й чи може не збуджувати нашу цікавість історична особа, що дала своє ім'я древній столиці, започаткувала витоки нашої державності. Водночас Кий є найбільш загадковою постаттю. І справа полягає не стільки в тому, що сучасний історик дивиться на Кия крізь запаморочливу товщу часу в п'ятнадцять століть, скільки в непевності й невизначеності рідкісних відомостей про нього. У ледь жевріючому світлі гранично скупих свідчень джерел він виглядає особою, котра майже повністю належить до легендарного світу. Уперше Кий з'являється на сторінках літописів у їхніх вступних, недатованих частинах, майже повністю побудованих на фольклорних переказах і легендах. У найдавнішому серед збережених часом давньоруських літописів "Повісті временних літ" оповідається про заснування найдавнішого міста східних слов'ян Києва в землі великого й славного племені полян. Літописець Нестор сповіщає: "Було троє братів: один на ім'я Кий, другий - Щек і третій -Хорив; а сестра їхня була Либідь. Сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка тепер називається Щекавицею, а Хорив - на третій горі, що прозвали по ньому Хоривицею. І збудували городок в ім'я старшого свого брата й назвали його Київ... Був навколо міста того ліс і бір великий, і ловили там звірів. І були ті мужі мудрими і кмітливими, і називались вони полянами; від них поляни і до сьогодні в Києві". Ця розповідь уміщена в розлогому вступі до "Повісті временних літ" у шерезі подій кінця V-VI ст.]]></description>
<category><![CDATA[Історія України]]></category>
<dc:creator>UnFeeLing</dc:creator>
<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 02:34:11 -0400</pubDate>
</item><item>
<title>Боспорська держава</title>
<guid isPermaLink="true">http://ukreferats.org.ua/base/history/history-of-ukraine/1172-bosporska-derzhava.html</guid>
<link>http://ukreferats.org.ua/base/history/history-of-ukraine/1172-bosporska-derzhava.html</link>
<description><![CDATA[Року 512 до Р. X. скитські землі були зруйновані перським царем Даріем. Використали ослаблення скитів греки-іонійці, які в 511 р. до Р. X. розбудували велику колонію — Пантікапею, при Боспорі Кимерійському, на місці, де тепер стоїть Керч. Пантікапея своро розбагатіла й стала новим центром культури не тільки для Чорномор'я, але проміння ії впливів спостерігається й у Сибіру, ва Закарпатті, в Угорщині. Вона об'єднала грецькі колонії на берегах Криму, Овівського моря, р. Кубані і стала осередком Воспорського союзу, до якого увійшли Теодосія, Німфея, Партеніт, Фанагорія та інші міста. Спочатку правили обрані «архонти», але від 438 р. до Р. X. з'являються «базялевси», які засновують спадкові династії. Так постала багата й могутня Воспорська держава. Вона провадила велику торгівлю хлібом та інтими продуктами, що їх діставала від сусідніх народів, карбувала свою монету. У 142 році Воспорська держава підпала під владу Понтійського царя Митридата, а пізніше — під владу Риму.]]></description>
<category><![CDATA[Історія України]]></category>
<dc:creator>UnFeeLing</dc:creator>
<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 02:25:57 -0400</pubDate>
</item><item>
<title>Кам'яний вік</title>
<guid isPermaLink="true">http://ukreferats.org.ua/base/history/history-of-ukraine/1171-kamyaniy-vk.html</guid>
<link>http://ukreferats.org.ua/base/history/history-of-ukraine/1171-kamyaniy-vk.html</link>
<description><![CDATA[<div align="center"><!--TBegin--><a href="http://ukreferats.org.ua/uploads/posts/2010-09/1283667768_acheuleanhandaxes.jpg" onclick="return hs.expand(this)" ><img src="http://ukreferats.org.ua/uploads/posts/2010-09/thumbs/1283667768_acheuleanhandaxes.jpg" alt='Кам&#039;яний вік' title='Кам&#039;яний вік'  /></a><!--TEnd--></div><br />Біля 600 000 років тому значна частина України була вкрита льодовиками. Перше зледеніння не досягло меж України, але друге своєю південною межею пройшло недалеко від Полісся та Чернігівіцини. Трете зледеніння захопило вже значну частину України. Льодовики дійшли до підніжжя Карпат. Два величезних язики І спускалися до Дніпра, до Кременчука, та до Дону, устя Хопра та Медведиці. Льодова маса поволі посувалася на південь, проходячи від 3 до 5 км. на рік, в залежності від рельєфу місцевости. Величезні камені виривала вона з землі, відривала від гірських масивів і несла з собою, вигладжуючи їх по дорозі. Такими каменями, валунами, позначився кінець льодовика. У Києві, наприклад, лежить великий-валун із Фінляндії, менші валуни зустрічаються на полях Катеринославщини. В селі Сухі Горби на Лубенщині залишилися брили червоного граніту. Коли льодовики танули, на поверхні землі, звільненій від льоду, зароджувалося життя: з'являлися фльора та фавна. Вони не були подібні до сучасних. Ліси кедрів, ялин, смерек, сосен вкрили територію України. Сибірський носоріг, печерний ведмідь, печерний лев, мамут, бізон, слон-тригонтерій, гігантський олень — це головні представники фавни тих часів. Тоді ж на території України з'явилась і людина. Існування ліодини доводять рештки самої людини та знаряддя, примітивно зроблені з каменю. Ця доба має назву «доби каменя». Найдавніша називається «давньокам'яною добою», або палеолітичною.]]></description>
<category><![CDATA[Історія України]]></category>
<dc:creator>UnFeeLing</dc:creator>
<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 02:22:16 -0400</pubDate>
</item><item>
<title>Петро Калнишевський</title>
<guid isPermaLink="true">http://ukreferats.org.ua/base/history/history-of-ukraine/1170-petro-kalnishevskiy.html</guid>
<link>http://ukreferats.org.ua/base/history/history-of-ukraine/1170-petro-kalnishevskiy.html</link>
<description><![CDATA[<div align="center"><!--TBegin--><a href="http://ukreferats.org.ua/uploads/posts/2010-09/1283667318_kalnysh.jpg" onclick="return hs.expand(this)" ><img src="http://ukreferats.org.ua/uploads/posts/2010-09/thumbs/1283667318_kalnysh.jpg" alt='Петро Калнишевський' title='Петро Калнишевський'  /></a><!--TEnd--></div><br />Гетьманьський період ми ми виділяємо осібно, бо обставини історичні складаються так, що Україна у цю добу стає більш-менш незалежною, власть гетьманська стає самостійніша; до України звертаються чужоземни володарі та чужоземні держави, як до рівні, і народ Український, хоч і перебуває тяжке лихоліття через безнастанні войовничі наскоки, походи та бойовища, котрі не давали ходити коло хліборобства і тим нищили людей, та не про те була й думка у ті криваві часи. Народ, котрий шукає волі, домагається, щоб коли не собі, то хоч дітям цого легче стало жити, забуває за що-денні потреби і живе тільки надією на кращу долю. Для того, щоб добитися такого самостійного вільного, кращого життя, потрібні були великі люде, котрі здужали б зректися самі себе, змогли б забути усе задля добра свойому рідному краєві. Та, на превеликий жаль, під той час, під ту годину, таких людей не трапилось у нас, а ті, що орудовали у ту добу, більш шукали своєї власної вигоди, а за своїх менших братів-поспільство мало гадали, мало пеклувалися, або й зовсім не дбали.]]></description>
<category><![CDATA[Історія України]]></category>
<dc:creator>UnFeeLing</dc:creator>
<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 02:17:57 -0400</pubDate>
</item><item>
<title>Історія давніх слов’ян</title>
<guid isPermaLink="true">http://ukreferats.org.ua/base/history/history-of-ukraine/1169-storya-davnh-slovyan.html</guid>
<link>http://ukreferats.org.ua/base/history/history-of-ukraine/1169-storya-davnh-slovyan.html</link>
<description><![CDATA[Про існування державних союзів слов'янських племен на території України свідчать численні пам'ятки, знайдені під час археологічних розкопок стародавніх городищ Подніпров'я, Подністров'я, Побужжя. Саме на цій території в IV ст. н. е. об'єдналася в державний союз група слов'янських племен — антів. Хто ж такі анти? Що нам про них відомо? Свідчення візантійських, готських, латинських та арабських авторів VI—VII ст. про антів — перші незаперечні історичні згадки про слов'янські племена на східноєвропейській рівнині. Як повідомляли тогочасні історики, (візантійський — Прокопій Кесарійський, готський — Йордан та ін.), анти являли собою частину слов'ян-венедів[1]. Перша згадка про них у писемних джерелах датована 375, остання — 602 р. н. е. Мовою антів, на думку лінгвістів, була слов'янська. Імена вождів (Бож, Мезамир, Лаврит та ін.) теж звучать як слов'янські. Культура, звичаї та норми їхнього суспільного укладу мали також чітко виражене слов'янське забарвлення. Релігійні уявлення були такими ж язичницькими, як згодом і поганська віра східних слов'ян. Виходячи з цих засад, значна частина істориків справедливо вважала антів протослов'янами, або просто слов'янами (О. Шахматов, М. Погодін, С. Соловйов та ін.). На відміну від росіян, вітчизняні дослідники дотримувалися думки, що анти — прямі предки українського народу або навіть перші українці (М. Грушевський, В. Щербаківський). Цікаві думки щодо «антської проблеми» висловлює відомий сучасний український історик М. Брайчевський. Поділяючи в цілому погляди своїх попередників, він довів принципову ідентичність вітчизняних літописних полян та антів з іноземних джерел. За твердженням М. Брайчевсь-кого, самі себе ці люди називали полянами, степові сусіди — сармати (а від них уже й інші народи, що жили південніше) знали їх під назвою антів, тобто «крайніх», тих, що живуть «на краю», «окраїнних людей». Цілком можливо, що саме звідси, від цих «окраїнних людей» — антів і бере свій початок назва нашої держави і народу.]]></description>
<category><![CDATA[Історія України]]></category>
<dc:creator>UnFeeLing</dc:creator>
<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 02:12:50 -0400</pubDate>
</item><item>
<title>Катерина II і «добре регульована держава»</title>
<guid isPermaLink="true">http://ukreferats.org.ua/base/history/history-of-ukraine/1168-katerina-ii-dobre-regulovana-derzhava.html</guid>
<link>http://ukreferats.org.ua/base/history/history-of-ukraine/1168-katerina-ii-dobre-regulovana-derzhava.html</link>
<description><![CDATA[<div align="center"><!--TBegin--><a href="http://ukreferats.org.ua/uploads/posts/2010-09/1283666953_johann-baptist_lampi_d._._007.jpg" onclick="return hs.expand(this)" ><img src="http://ukreferats.org.ua/uploads/posts/2010-09/thumbs/1283666953_johann-baptist_lampi_d._._007.jpg" alt='Катерина II і «добре регульована держава»' title='Катерина II і «добре регульована держава»'  /></a><!--TEnd--></div><br />Петро І заклав підвалини модерної регульованої держави, але побудувала її Катерина II. За її правління були реорганізовані російська адміністрація та ціле суспільство, внаслідок чого українська автономія була ліквідована. Катерина проводила свої реформи за певними філософськими принципами, які слід дослідити для розуміння мотивів реформ. Чимало написано про підтримку Катериною «просвітницьких ідей» та її роль як «освіченого деспота». Без сумніву, вона читала твори найвизначніших філософів, листувалася з ними і навіть опікувалася ними. Деякі історики XIX ст., розчаровані неспроможністю Катерини скасувати кріпацтво, твердили, що діяльність Катерини з цього питання здебільшого була саморекламою, приманкою, розрахованою на іноземну і частково домашню опінію. Приватно, особливо в останній період свого правління, Катерина глузувала з непрактичності філософів. Але неправильним буде припущення, що всі її теоретичні зацікавлення були удаваними або простим інтелектуальним самолюбуванням, що мали на меті потішити її марнолюбство. За її часів теорії «просвітницького правління» стали настільки популярними при дворі, що перетворилися у теоретичне підґрунтя діяльності Катерини 2.<br />]]></description>
<category><![CDATA[Історія України]]></category>
<dc:creator>UnFeeLing</dc:creator>
<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 02:09:06 -0400</pubDate>
</item><item>
<title>Україна на завершальному етапі Другої світової війни (1943-1945)</title>
<guid isPermaLink="true">http://ukreferats.org.ua/base/history/history-of-ukraine/1167-ukrayina-na-zavershalnomu-etap-drugoyi-svtovoyi-vyni-1943-1945.html</guid>
<link>http://ukreferats.org.ua/base/history/history-of-ukraine/1167-ukrayina-na-zavershalnomu-etap-drugoyi-svtovoyi-vyni-1943-1945.html</link>
<description><![CDATA[Завершальний етап Другої світової війни посідає дуже важливе місце як у світовій історії, так і в історії України. Саме тоді починали формуватися нові погляди на повоєнну розбудову світу, на всю систему міжнародних відносин. І що ближчою ставала перемога над спільним ворогом, ці питання привертали дедалі пильнішу увагу політичних лідерів США, Великої Британії, СРСР. Що стосується ходу Другої світової війни в 1944—1945 рр., то тут ставало дедалі зрозумілішим, що антигітлерівська коаліція впевнено йде до перемоги над нацистською Німеччиною. Зокрема, 1944 р. став роком остаточного визволення українських земель від німецько-фашистських загарбників. У лютому 1944 р. в районі м. Корсунь-Шевченківський було ліквідовано велику групу німецьких військ. 26 березня радянські війська вийшли на державний кордон з Румунією. Після того як у першій половині травня 1944 р. був звільнений Крим, основні зусилля сконцентрувалися на західному напрямку. Під Бродами було розбито вісім німецьких дивізій, у тому числі дивізія СС «Галичина». Були звільнені Львів, Станіславів, Ужгород.<br />]]></description>
<category><![CDATA[Історія України]]></category>
<dc:creator>UnFeeLing</dc:creator>
<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 02:06:07 -0400</pubDate>
</item><item>
<title>Виникнення і початковий розвиток феодального міста</title>
<guid isPermaLink="true">http://ukreferats.org.ua/base/history/history-of-ukraine/1166-viniknennya-pochatkoviy-rozvitok-feodalnogo-msta.html</guid>
<link>http://ukreferats.org.ua/base/history/history-of-ukraine/1166-viniknennya-pochatkoviy-rozvitok-feodalnogo-msta.html</link>
<description><![CDATA[В огляді, присвяченому суспільно-економічному розвиткові Київської Русі в дофеодальний період, ми з’ясували еволюцію поселень східного слов’янства. Було встановлено, що великі родинні городища зміняються поселеннями нових типів: або ці городища перетворюються в тимчасові пристановища — рефугіуми, або навколо нових городищ, розмір яких збільшується, виростають відкриті поселення чи навіть з’являються села, які не мають ніяких укріплень. Але як би там не було, число городищ, які належать до X ст., різко зменшується. Де-не-де під охороною більших і міцніших городищ починають розвиватись поселення, що являють собою ремісничі й торговельні центри. Ми висловили припущення, що такими центрами стали в першу чергу племінні міста і основні політичні центри Київської Русі, як, наприклад, Київ і Новгород. Ці міста, звичайно, в IX — X ст. не були феодальними містами; вони повинні були пережити ряд змін, щоб перетворитись у такі.]]></description>
<category><![CDATA[Історія України]]></category>
<dc:creator>UnFeeLing</dc:creator>
<pubDate>Sun, 05 Sep 2010 02:03:57 -0400</pubDate>
</item></channel></rss>