Наростання політичної кризи у світі, загострення капіталістичних протиріч наприкінці 19 ст. і особливо на початку 20 ст., призвели до створення в Європі двох ворожих воєнно-політичних союзів: Антанти, що об"єднувала Англію, Францію, Росію та "Троїстого союзу", до складу якого входили Німеччина, Австро-Угорщина та Італія. Вони й зіткнулись у першій світовій війні.
На початку 20 ст. ситуація на Балканах стала вкрай напруженою. Балканські народи вели боротьбу за визволення з-під османського гніту. Їх підтримували держави Антанти, сподіваючись використати у боротьбі проти австро-нимецького блоку.

Переглядів: 1624
Коментарів: 0
Виникнення Першої світової війни (серпень 1914 — листопад 1918 рр.) було не випадковим. Вона була закономірним результатом гострих суперечностей між великими світовими державами. Ще в 1879 р. Німеччина уклала військовий союз з Австро-Угорщиною, а в 1882 р. — з Італією. Так виник Троїстий союз, до якого згодом приєдналася Туреччина. У 1904—1907 рр. сформувався союз Англії, Франції і Росії — Антанта.
Головним був англо-німецький економічний, військово-морський і колоніальний антагонізм. Німеччина мріяла захопити значну частину колоній Англії. Обидві країни, ведучи боротьбу за перевагу на морях, нарощували свої військово-морські сили. Франко-німецькі суперечності почалися через землі, відібрані у Франції після франко-прусської війни 1870—1871 рр.

Переглядів: 1763
Коментарів: 0
Російсько-японські відносини є досить цікавою та актуальною темою, оскільки для розуміння сучасного стану російсько-японських відносин необхідно вивчити їх історію. Нижня хронологічна межа обумовлена відкриттям росіянами Японії, а верхня – тим, що до другої половини ХІХ ст. російсько-японські відносини мали виключно дружні наміри та торговий характер. Метою реферату є з’ясування історії російсько-японських відносин у ХVІІІ – першій половині ХІХ ст. дослідження побудоване на принципах історизму, послідовності та логічності, комплексного аналізу.

Переглядів: 744
Коментарів: 0
Цей етап історії Хорватії характеризується оформленням юридичних норм, що фіксують положення основних соціальних груп, перш за все пануючого шару, що володіє монопольним правом на політичну і ідеологічну діяльність.
Першими актами подібного роду з'явилися грамоти, що видаються від імені короля або його намісника — бана, якими адміністративно-судові і фіскальні функції держави передавалися знатним пологам, церковно-монастирським інституціям або міським общинам.
Найбільш відомим є документ, виданий королем в 1193 р. князеві Бартолу, одному з родоначальників знаменитого аристократичного роду Франкопанов, — типовий зразок того, що імунітетного подарувало на рицарському праві. Князеві передавалася на вічні часи, з правом збирати всі доходи і судити населення жупания, розташована в Хорватському Примор'ї, за що Бартол і його спадкоємці зобов'язувалися поставляти в королівське військо певний контингент панцерників.

Ключові слова: Хорватія, феодалізм, Весвітня історія, реферати
Переглядів: 649
Коментарів: 0
Візантія у ІV - ХІ ст.

Виникнення Візантійської імперії та її економіка в ІV – V ст. Правління Юстиніана та його наслідки. Криза в УП. Утвердження феодальних відносин у Візантії (ІІ половина ІХ ст. – кінець ХІ ст.). Ще в 330 р. Константин І переніс столицю Римської імперії на Схід, на місце древньої мегарської колонії Візантій. Дуже швидко виросло місто Константинополь. Розділ імперії в 395 р. остаточно сформувався відокремленням східних провінцій. До Східної Римської імперії увійшли Балканський півострів, Мала Азія, Північна Месопотамія, частина Вірменії, Сірія, Палестина, Єгипет, Киренаїка, Крим, Родос, Кіпр та інші острови. Різні народи жили тут – греки, даки, фракійці, іллірійці, сірійці, грузини, вірмени, євреї, але домінували греки і їх мова. Самоназва імперії – Ромейська, ми ж її називаємо Візантією.

Переглядів: 1236
Коментарів: 0
Розвиток продуктивних сил і первісне нагромадження. Передумови великих географічних відкриттів. У ХVІ ст. у ремісничому виробництві відбулись зрушення. Почало застосовуватись водяне колесо. Нижньобійне застосовувалось ще з античності. З ХІІІ ст. застосовується верхньобійне – водою, що падає. Його стали застосовувати у гірничій справі, металургії, паперовому виробництві, виготовленні сукна. У ХІІІ ст. винайдена ручна прялка, в ХV – самопрялка, що виконувала 2 операції – скручування і намотування ниток. Вертикальний верстат був замінений горизонтальним. Уже в ХІІ ст. з‘явились сукновальні водяні млини. Було удосконелене фарбування, з‘явились нові фарбники. З ХV ст. – глибинні шахти приходять на зміну відкритому видобутку руд. Почали будувати шахти із штольнями і штреками. Замість кричного способу виплавки металу почали використовувати доменний. Для кування металу почали застосовувати важкий механічний молот з приводом від водяного колеса.

Переглядів: 843
Коментарів: 0
На початку ХVІІ ст. Англія виглядала країною більш буржуазною, ніж феодально-кріпосною. Великих успіхів досягли промисловість і морська торгівля. Широкий розвиток одержує кораблебудування. Головним предметом експорту являється уже не шерсть, а готове сукно. Але буржуазія залишається незадовільною. ЇЇ тяготить урядова опіка над виробництвом товарів і їх продажею. Постійне роздратування називає відкрите вимагательство грошей то під виглядом податків, то під виглядом мита. Незадоволення охопило і англійське село. Ознаки революційної ситуації (низи не хочуть, а верхи не можуть управляти по-старому) виявлялись всюди в селянських виступах, робітничих безпорядках". Кризова ситуація виявилась і в парламенті. Опозиція, яка склалась тут, переходить в наступ. В 1614 році парламент був розпущений до строку. Але король чинить опір і розправляється з опозицією .

Ключові слова: Англія, держава
Переглядів: 773
Коментарів: 0
Внаслідок того, що Фашистська Німеччина опинилася в числі переможних, після закінчення другої світової війни, розпочалося розповсюдження комуністичних ідей у світі та створення двох воєно-політичних блоків на чолі яких, відповідно стояли СРСР та США. В умовах розгортання “холодної війни” вони постійно втручалися у внутрішні справи країн, що входили у зону їх інтересів, гамагаючись встановити свій вплив у цих країнах. Неоминув цей процес і країни Іднокитаю, а зокрема В‘єтнам, що був колонією Франції. Внаслідок втручання США і СРСР розв‘язалася війна у цій країні, яка тривала близько тридцяти років.

Ключові слова: війна, реферат
Переглядів: 987
Коментарів: 0
Альд Пій Мануцій

Мануцій (Мануччи) – знаменита сім"я венеціанських друкарів, видавців і вчених епохи Відродження. Родоначальник їх – Альд Мануцій-старший, відомий під іменем Aldo Рiо, народився близько 1450 р. в Басіано, поблизу Риму. До свого родового імені Manucci, він згодом додавав Romanus (римлянин), рідше – Bassianus (уродженець Басіано) або Latinus. Ім"я його звучало по латині так: Aldus Pius Munutius Romanus. Первинну освіту Альд отримав у Римі. Окрім латини, Альд досконало володів грецькою мовою. У Римі Альд отримав солідні знання з класичної філософії і літератури. Рим він вважав своїм першим університетом. Другим університетом Альда стала Феррара (1475 р.).

Ключові слова: Альд Пій Мануцій, Всесвітня історія, реферати
Переглядів: 1811
Коментарів: 0
У ІІІ ст. до н. е. в соціально-економічному житті Рима сталися глибокі зміни. Патріархальна система рабства до цього часу розвинулася в так зване класичне рабство, тобто рабовласницький спосіб виробництва досяг найбільшій зрілості і закінченості. Патріархальне рабство виникло у більшості народів земної кулі при розкладанні у них родового ладу і формуванні класових відносин. Однак деякі народи в процесі суспільного розвитку і формування класів перейшли до більш високих, ніж рабство, суспільних відносин, обминаючи стадію класичного рабства. Рабовласницька суспільна формація у таких народів не досягла повної зрілості. Середземномор'я – значна частина земної кулі, на території якій спочатку греки, потім італійці і інші народи пройшли повний шлях розвитку рабовласницької формації – від її виникнення через повний розквіт і до розкладання. У зв'язку з цим дослідження рабовласницьких відносин в римському суспільстві має тим більше наукове значення, що воно дозволяє зрозуміти сутність рабовласницького способу виробництва, його рушійні сили і еволюцію у всій повноті і закінченості. У IV – III ст. до н. е. перехід від патріархального до класичного рабства на території Італії стався в грецьких містах-колоніях Південної Італії і Сицилії, Пануючим розвинене рабство стало в більшості областей Апеннінського півострова тільки у II ст. до н.е.

Ключові слова: Стародавній Рим, раби, реферат, відносини
Переглядів: 747
Коментарів: 0
Держава давній Єгипет

Самі єгиптяни називали свою країну Кем (Кемет, Та Кемет) або точніше К М (оскільки фонеми в давньоєгипетській мові немає), що в перекладі означає «чорна земля» Назву «Єгипет» країна одержала від греків, які утворили її від єгипетських найменувань міста Мемфіса — Хет Ка Птах («Володіння душі Птаха») Греки образно називали Єгипет «даром Нілу» Згадки про нього, описи подорожей по землі Єгипту, посилання на «всесвітньо» відому Александрійську бібліотеку можна знайти в грецьких авторів. На думку деяких із них, Піфагор Платон, Гомер одержали філософські знання в Єгипті. Римській імперії, точніше пантеону богів, не були далекими боги єгипетського походження, насамперед Осіріс й Ісіда, статуї яких, поряд із богами інших релігій, були об'єктами поклоніння та пишних культових церемоній. 394 р. до н. є. датується останній ієрогліфічний напис У сприйнятті наступних поколінь і єрогліфіка стає лише мовою містичних символів. У V ст. до н є зникає демотичне письмо. У 535 р. н. е., при Юстиніані, припинив своє існування храм Ісши на острові Філе — останній притулок давньоєгипетського язичництва. Давній Єгипет перетворився на міф. В епоху середньовіччя до історії й культури країни зверталися арабські автори. Але їхні досягнення малозначущі порівняно з трофеями «розкрадачів гробниць», «мисливців за скарбами фараонів» Слід зауважити, що такий вид діяльності, як розграбування гробниць, виник практично одночасно з будівництвом перших із них.

Ключові слова: Єгипет, реферат, держава, Всесвітня історія
Переглядів: 850
Коментарів: 0
Питання про походження та місцезнаходження слов'янської прабатьківщини, формування етнічно-культурної спільноти й напрями поширення процесу розселення давніх слов'ян і сьогодні не втратили своєї актуальності. Певні варіанти відповідей на них можна відшукати в різноманітних концепціях та гіпотезах, які перебувають у сучасному науковому обігу. "Дунайська гіпотеза", як найдавніша, посідає серед них провідне місце. Вперше її висунув у середині XI ст. літописець Києво-Печерської лаври Нестор. У "Повісті временних літ" він починає слов'янську історію саме з Подунав'я: "По мнозех же временах сели суть слов'яни по Дунаєві". За Нестором, саме ця велика європейська ріка стала для слов'янства не тільки кордоном, а й центром — місцем, де розпочався процес формування та поширення слов'янства. Свого подальшого розвитку та нового обґрунтування "дунайська гіпотеза" набула в працях російських (С. М. Соловйов, В. Т. Ключевський) та інших слов'янознавців XIX ст. її прихильники обстоювали тезу, згідно з якою праслов'янська спільнота зародилася безпосередньо на Дунаї — в епіцентрі формування індоєвропейських мов у бронзовому віці. Під час міграції носіїв цих мов праслов'яни рухалися від Дунаю, а потім, в епоху "Великого переселення народів", повернулися на "дунайську прабатьківщину", про яку зберігали пам'ять упродовж усієї своєї історії. "Дунайська гіпотеза" розвивалася і в XX ст. Так, відомий російський вчений О.М.Трубачов, спираючись на історичні хроніки, в яких ішлося про існування у давньому минулому певної слов'янської спільноти, й докази лінгвістів про єдину праслов'янську мову, стверджував, нібито на завершальному етапі поділу давніх болтів і слов'ян відбувся "вихід" останніх на Дунай. Саме тут, за В. М. Топоровим, приблизно у першій половині І тис. н. е. єдина загальнослов'янська мова почала поступово розпадатися. І вже в наступні століття, за О. О. Москаленком, відбулося остаточне відокремлення та формування всіх сучасних слов'янських мов.

Ключові слова: Всесвітня історія, українські реферати
Переглядів: 835
Коментарів: 0
Битва при Наґасіно була результатом десятилітнього протистояння між родами Ода і Такеда. У 1565 році війська Оди Нобунаґи і Такеди Сінґена вперше зійшлися у східних землях провінції Міно (суч. префектура Гіфу), засвідчивши несумісність інтересів один одного. Оскільки для Такеди розширення земель у даному напрямку не було пріоритетним, він залагодив конфлікт, уклавши із Одою союз. Однак у 1570 році з утворенням анти-нобунаґівської коаліції ситуація змінилася. Її лідер, сьоґун Асікаґа Йосіакі, звернувся до Такеди Сінґена з проханням знищити Оду. Отримавши казус беллі, Такеда розірвав союз із Нобунаґою і рушив у 1572 році на чолі 25.000 війська до столиці. На початку 1573 року, у битві при Мікатаґахара, армія Сінґена розбила союзні війська Токуґави і Оди, проте у травні того ж року через раптову смерть свого головнокомандувача припинила наступ і повернулася додому.

Переглядів: 836
Коментарів: 0
Древній Рим

Відповідно до переказу, місто Рим заснували брати Ромул і Рем близько 754/753 до Р.Х. У переказах згадуються 7 царів, що правили в 8-6 ст. до н. е. Після вигнання останнього царя Тарквинія Гордого була встановлена республіка (510 до Р.Х./509 до Р.Х.). До середини 3 століття до Р.Х., підкоривши всю територію сучасної Італії, Рим перетворився у велику державу, що домоглася гегемонії в усьому Середземномор'ї, що привело до зіткнення з Карфагеном. Після трьох Пунічних воєн, одержавши перемогу над Карфагеном у 146 до Р.Х., Рим стає найбільшою середземноморською державою. У зв'язку з зростанням великого землеволодіння і рабовласництва посилились злидні серед селян, що викликало широкий повстанський рух сільського плебсу, рабів (повстання Спартака) і перші спалахи громадянської війни на вулицях Риму. У соціально-політичному житті Риму 1 століття до Р.Х. все більшу роль стали відігравати армія і її вожді (Л. К. Сулла, Г. Марий, Г. Помпей та ін.). В ході громадянської війни (49 до Р.Х. — 45 до Р.Х.) необмеженим правителем держави став Цезар; у 44 до Р.Х. у результаті змови прихильників республіки Цезар був убитий. Новий період громадянських воєн завершився перемогою Октавіана, що отримав в 27 до Р.Х. від сенату титул Августа. З часу правління Августа Рим став імперією. При Траяні в 2 столітті імперія досягла максимальних границь. Повстання місцевого населення в завойованих землях і вторгнення варварів привели до відділення ряду провінцій і розділу імперії на Східну і Західну (395). В 476 році вождь германських найманців Одоакр переміг останнього імператора Західної Римської імперії Ромула Августула. Східна Римська імперія під назвою Візантія проіснувала ще біля 1000 років.

Ключові слова: Древній Рим, Всесвітня історія, реферати
Переглядів: 1437
Коментарів: 0
Історична доля Месопотамії ("Межиріччя", "Дворіччя") була іншою, ніж у Єгипту. Єгипетська цивілізація склалася в долині однієї великої ріки - Нілу; месопотамська в долині Тигру і Євфрату. У цьому є деяке ускладнення, так сказати в "меридіональному напрямку". У "широтному" же відношенні регіон чітко поділяється на південний Шумер і північний Аккад. Перший древніший, він виник у четвертому тисячоріччі до н.е., фактично це перша відома на землі цивілізація. Споконвічно тут склалася безліч дрібних міст-держав: Урук, Ур і т.д. Писемність шумерів розшифрована, але їх важко віднести до якої-небудь сучасної мовної родини. Аккадці відомі з третього тисячоріччя до н.е. коли виникли їх, аналогічні шумерським, міста-держави: Аккад, Мари, Лагаш... Аккадська мова, цілком обґрунтована, відносять до семітської групи великої семіто-хамітської мовної родини. У політичних і культурних відносинах Аккад є учнем Шумеру. Для історії древнього Дворіччя характерно був стан нестабільності, що, частково стимулювало відносно швидкий розвиток регіону. Міста запекло бороли за владу, що іноді виливалося в створення великих держав. Перша спроба побудови імперії була почата Саргоном Аккадським, який об’єднав усі Межиріччя. Однак, уже до кінця правління Саргона, його справа звалила.

Переглядів: 803
Коментарів: 0
Клемент Еттлі

27 травня 1947 Еттлі заявив від імені партії, що головними задачами британського уряду є перехід до мирної економіки і до соціалізму. У період правління лейбористів були націоналізовані Англійський банк, вугільна промисловість, виробництво заліза і стали, кошти зв'язку, виробництво газу і електрики. 5 липня 1948 набрала чинності єдина система соціального страхування, оформлена законами про національне страхування, про безпеку на виробництві, про надання державної допомоги, які замінили колишнє законодавство про бідних. Був ухвалений закон про національну охорону здоров'я, по суті справи що вводив безкоштовне медичне обслуговування і що передавав лікарні, за рідкими виключеннями, в державну власність. Індії, Пакистану і Цейлону була надана незалежність і статус домініонів в Співдружності. Було реорганізоване сільськогосподарське виробництво і підтверджений Закон про трудові спори і трейд-юніонах 1927. Еттлі схвалив угоду між 5 державами країнами Бенелюксу, Францією і Великобританією, підписане 17 березня 1948, а також створення Североатлантічеського пакту. На виборах в жовтні 1951 Лейбористська партія потерпіла поразку, і Еттлі на посту прем'єр-міністра змінив Уїнстон Черчилль. У грудні 1955 Еттлі отримав графський титул, тоді ж він залишив пост лідера Лейбористської партії.

Переглядів: 667
Коментарів: 0
Протягом середньовіччя технологія зброї була небагато змінена в порівнянні з древнім світом, видозмінюючи насамперед варіанти ножа, списа, сокири, і стріл. Важливим нововведенням став важкий вершник, що використовує спис. Лицар був значно більш могутній чим будь-який вершник древнього світу. Найближчим древнім еквівалентом, можливо, була кіннота Олександра Великого. До десятого сторіччя Європа обійшла античність у більшості областях, включаючи озброєння. Розвиток важкого вершника викликало відповідні нововведення для забезпечення його захисту. З'явилася нова холодна зброя. Великий лук й арбалет стали нововведенням на Заході. Однак арбалет був відомий древнім китайцям. Революційною технологією середньовіччя став розвиток порохової зброї, гармат і ручної зброї.

Переглядів: 639
Коментарів: 0
Отто фон Бісмарк

Але в Парижі він пробув недовго. У Берліні в цей час спалахнула чергова криза між королем і парламентом. І для того, щоб його вирішити, не дивлячись на опір імператриці і кронпринца, Вільгельм I призначив Бісмарка розділом уряду, передавши йому пости міністра-президента і міністра закордонних справ. Почалася тривала епоха Бісмарка-канцлера. Отто сформував свій кёабінет з консервативних міністрів, серед яких практично не було яскравих осіб, окрім Роона, що очолював військове відомство. Після затвердження кабінету Бісмарк виступив з мовою в нижній палаті ландтагу, де вимовив відому фразу про «кров і залізо». Бісмарк був упевнений, що настало хороший час для суперництва Пруссії і Австрії за німецькі землі. У 1864 році спалахнула війна з Данією з питання статусу Шлезвіга і Гольштейна, які були південною частиною Данії, але в яких переважали етнічні німці. Конфлікт тлів вже давно, але в 1863 році загострився з новою силою під тиском націоналістів з обох боків. У результаті, на початку 1864 року прусські війська зайняли Шлезвіг-гольштейн і незабаром ці герцогства були поділені між Пруссією і Австрією. Проте це не було закінченням конфлікту, криза у відносинах між Австрією і Пруссією постійно тліла, але не згасав. У 1866 році стало зрозуміло, що війни не уникнути і обидві сторони почали мобілізацію своїх військових сил. Пруссія знаходилася в тісному союзі з Італією, яка тиснула на Австрію з південного заходу і прагнула зайняти Венецію. Прусські армії досить швидко зайняли велику частину північних німецьких земель і були готові до основної кампанії проти Австрії. Австрійці терпіли одну поразку за іншим і були вимушені прийняти мирний договір, нав'язаний Пруссією. До неї відійшли Гессен, Нассау, Ганновер, Шлезвіг-гольштейн і Франкфурт.

Ключові слова: Бісмарк, реферати, українською мовою, скачати
Переглядів: 1246
Коментарів: 0
Події Великої Вітчизняної війни, особливо її початок, часто були загероїзованими. Водночас маємо випадки безвідповідального втручання в історію тієї війни, коли під сумнів береться наша героїчна самосвідомість, тріумф і трагедія тих часів. Тому нині необхідно ще раз проаналізувати події тих часів, розповісти про замовчуване і поставити нові акценти. 22 червня 1941 року о 3 годині 30 хвилин 190 німецьких та союзних дивізій без оголошення війни вдерлися на територію Радянського Союзу. Близько 5,5 млн. солдат і офіцерів почали боротьбу проти СРСР. На їх озброєнні було 3.580 танків, 47.000 гармат і мінометів, 2.740 літаків (без урахування авіації союзних країн, що налічувала майже тисячу одиниць техніки). У лавах радянської армії перебувало на початку війни близько 5,4 млн. чол. За перші тижні війни її чисельність зросла ще на 3.5 млн. солдатів. Радянські війська тільки у західних прикордонних округах налічували 2,9 млн. солдатів і офіцерів, мали 9.200 танків, 8.450 літаків і 46.830 гармат і мінометів, а з урахуванням резервів -до 100.000 гармат і мінометів, 12.000 танків, з них 1.861 нових - КВ і Т-34, 18 тис. літаків, з них 3.700 нових типів. (Загалом на озброєнні Червоної армії було тоді 35.490 літаків, 22.600 танків і САУ) Навіть за не зовсім повними даними співвідношення сил у смузі Київського Особливого Військового округу (КОВО), який прийняв на себе основний удар на Україні, перевага була на боці Червоної армії. Радянські війська мали 58 дивізій (867,7 тис. чол.) проти 36 (730 тис. чол.) у ворога, 13.634 гармат і мінометів проти 9.700 у німців, 761 танк Т-34 і КВ та 3.440 танків Т-26 і БТ-7 проти 210 середніх і 540 легких танків вермахту та 2.256 літаків, в основному нових типів, проти 800 у "люфтваффе".

Ключові слова: війна, Велика, реферат, українські реферати
Переглядів: 1272
Коментарів: 0
Рим, отриманий в правління Августом після багатьох літ громадянських воєн був далекий від колишньої величі часів ранньої республіки. Сама республіканська форма правління цілком себе дискредитувала. Поняття "республіка" було зв'язано у свідомості кожного римлянина з безперервними війнами, руйнівними і кривавими. Вибравши Августа, одного правителя, а на його місці міг бути кожний з учасників останніх громадянських воєн, римляни насамперед зробили ставку на спокій і мир в обмін на право брати участь у суспільному житті. Але це стало зрозуміло значно пізніше. А поки Август залишався усього лише консулом, нехай і без напарника, але обирали щороку на цю посаду. Найважливішою задачею нового правителя на першому етапі було встановлення непохитного миру всередині держави, тому що свіжий був приклад Цезаря, особистості харизматичної, проте убитого вже на другий рік правління. Для того, щоб не повторити сумної долі Цезаря Август активно почав зміцнювати свою владу. При цьому він використовував політику патерналізму, введену знаменитим попередником - "Усіх, хто бунтував занадто часто чи віроломно, він карав тільки тим, що продавав їх у рабство з умовою, щоб рабську службу вони несли вдалечині від батьківщини і звільнення не одержували раніше, ніж через 30 років" . Не роблячи ніяких поспішних і надто твердих дій, Октавіан намагався догодити усім. Кожному стану він намагався надати необхідні привілеї. Сенатори одержали обновлений сенат, у якому знову встановився довоєнний порядок. Транквілл писав, що: "Сенат давно вже розрісся і перетворився в потворну і безладну юрбу" . Хоча необхідно помітити, що саме сенатори найбільшою мірою постраждали від нової політики Августа, тому що майже цілком втратили владу і стали перетворюватися в простих чиновників. Вершницький стан одержав від Августа найбільші привілеї. Саме на вершників Август робив ставку, як на майбутній чиновницький апарат: "Август прагнув зробити опорою своєї влади вершницький стан" . Усі його представники одержали можливість домагатися високих посад, спростився перехід з вершників у сенатори. Плебеї ж стали об'єктом стандартних популістських ходів: "У відношенні видовищ він перевершив усіх попередників: його видовища були більш часті, більш різноманітні, більш блискучі".

Ключові слова: Рим, Всесвітня історія, реферати
Переглядів: 849
Коментарів: 0
1 2 3 4 5 6
Українські реферати