http://ukreferats.org.ua/ ru Література - Українські реферати | База безкоштовних українських рефератів DataLife Engine http://ukreferats.org.ua/base/literature/foreign-literature/1182-du-fu.html http://ukreferats.org.ua/base/literature/foreign-literature/1182-du-fu.html
Життя Ду Фу, котрий вніс свій неповторний внесок в історію китайської літератури, — важкий і гіркий шлях людини зі збіднілого роду, змушеної продовжувати традиції своєї сім'ї, яка гордилася у минулому відомими полководцями та державними діячами. Проте зробити кар'єру Ду Фу не допомогли ні славетні імена предків, ані його талант. Ду Фу тривалий час мандрував країною, не зважуючись через бідність з'явитися на іспити. У тридцять років він, нарешті, приїхав у столицю, але іспитів не склав. Тоді він написав для імператора оду, присвячену стародавнім обрядам, і йому поталанило привернути до себе увагу. Проте від посади у кримінальному відомстві у провінції, яку йому запропонували, він відмовився. її замінили на ще дрібніший чин при дворі спадкоємця, і цей чин — лише подоба служби, яка не давала ні засобів до існування, ні доступу до політики. У 755 р. поет опинився у полоні у повстанців Ань Лушаня, але йому пощастило втекти. Отримавши досить високе призначення, він повернувся разом із імператорським двором у столицю. Проте незабаром Ду Фу потрапив у немилість, його відправили у провінцію, а згодом поет покинув службу і перебрався у Ченду (провінція Сичуань), де прожив до самої смерті. Там йому й спорудили храм, який став у 50-х pp. XX ст. музеєм ім. Ду Фу.]]> UnFeeLing Sun, 05 Sep 2010 14:25:39 -0400 http://ukreferats.org.ua/base/literature/foreign-literature/1181-dante-aler.html http://ukreferats.org.ua/base/literature/foreign-literature/1181-dante-aler.html
Він народився у Флоренції, у вельможній рицарській сім'ї, що належала до партії ґвельфів. Флоренція була найбагатшим містом-комуною в Італії XIII—XIV ст., у ній виокремилися антагоністичні політичні партії: ґвельфи, прихильники папської влади, і гібеліни, прихильники германського імператора. Гібеліни зазнали поразки і їх вигнали з Флоренції на початку XIII ст., але політичний антагонізм зберігся: ґвельфи поділилися на Білих і Чорних. Данте належав до перших. Білі ґвельфи більше уваги приділяли потребам простого народу. Початкову освіту Данте здобув у Брунетто Латіні, відомого вченого і поета. Побутує версія, що Данте був певний час студентом університету в Болоньї чи Падуї, у будь-якому випадку він причастився волелюбного духу середньовічних університетів. Поезія Данте свідчить про його незвичайну на ті часи ерудицію в царині середньовічної й античної літератур, він знав основи природничих наук і був ознайомлений зі сучасними йому єретичними вченнями. Данте брав активну участь у суспільному житті, у 1295 р. вступив у цех аптекарів, куди входили й лікарі, що давало йому, дворянинові, права вільного міщанина, а в 1300 р. отримав звання пріора, увійшовши до тих обранців (у Флоренції було 7 пріорів), хто визначав політику міста. Данте намагався примирити дві ворогуючі партії, консолідувати сили Білих і Чорних ґвельфів, у чому його підтримував старший товариш Ґвідо Кавальканті. Серед друзів Д. були поет Чіно да Пістойя, музикант Казелла і художник Джотто ді Бондоне. Данте одружився із Джеммі Донаті, рід якої належав до Чорних Гвельфів. У 1302 p., коли Чорні Ґвельфи перемогли і почали жорстоко переслідувати Білих, Данте засудили на вигнання з Флоренції з конфіскацією майна. Він поселився у Вероні, пізніше мандрував різними містами Італії, є версія, що він побував у Парижі. Уже відомий і шанований філософ та поет, Данте зупинявся у вельможних феодалів, але на цьому шляху його часто очікували приниження. Наведемо анекдот, характерний для життя Данте у вигнанні. Улюблений блазень герцога запитав Данте: «Чому ти, кого вважають найрозумнішою людиною в Італії, такий бідний, а я, найдурніший, — їм і п'ю зі срібла?» — «Тому, — відповів Данте, — що можновладці шукають собі друзів, рівних розумом, ось чому тобі легко було знайти покровителя». У 1316 р. Флоренція амністувала поета, йому дозволили повернутися з принизливою умовою — він повинен у смиренній сорочці проказати слова каяття на головній площі Флоренції та присипати голову попелом. Данте не прийняв умови і написав громадянам Флоренції гнівну і сувору відповідь.]]> UnFeeLing Sun, 05 Sep 2010 14:20:44 -0400 http://ukreferats.org.ua/base/literature/foreign-literature/1180-abe-kobo.html http://ukreferats.org.ua/base/literature/foreign-literature/1180-abe-kobo.html
Дитинство його минуло в Маньчжурії. У 1948 р. Абе закінчив медичний факультет Токійського університету. Кар'єрою лікаря знехтував, оскільки, як він якось висловився, «не створений для цієї професії, і почав писати ще студентом». У 1948 р. з'явився журнальний варіант першого оповідання Абе «Дорожній знак у кінці вулиці» («Оваріші міхі но шірубе ні»). Але великий успіх і популярність прийшли до нього у 1951 p., коли побачила світ повість «Стіна. Злочин Карума» («S. Карумаші но ганзай»). За неї Абе був пошанований найвищою літературною нагородою Японії — премією Акутагави. Науково-фантастична повість «Четвертий льодовиковий період» («Даійон кампійокі», 1958), центральною темою якої є зображення роздвоєння особистості — цій самій темі присвячена повість «Майже як людина» («Іші но ме», 1960) — остаточно переконала літературні кола у тому, що Абе притаманний великий талант. Уже перші твори підтвердили оригінальність його художньої манери: переплетення вигаданих і реальних пластів розповіді (цього Абе, за його власним зізнанням, вчився у М. Гоголя), динамічний сюжет, витриманий улусі детективу, тонкі філософські роздуми та символіка, сатиричність стилю та лапідарність мови. Вони виявляють і своєрідне кредо письменника, якому Абе залишиться вірним у подальшому: прагнути досліджувати не стільки побут і «болючі проблеми» суспільства, скільки «мозок і психологію», котрі так чи інакше визначають «спосіб дій».]]> UnFeeLing Sun, 05 Sep 2010 14:12:24 -0400 http://ukreferats.org.ua/base/literature/foreign-literature/1158-tvorchst-gabrelya-garsa-markesa.html http://ukreferats.org.ua/base/literature/foreign-literature/1158-tvorchst-gabrelya-garsa-markesa.html
На початку уроку звертаємось до основних етапів життєвого і творчого шляху письменника, проблематики та провідних мотивів його прози. Гарсіа Маркес - це один з найвідоміших письменників сучасності, найяскравіший представник літератури «магічного реалізму». Він народився 6 березня 1928 р. в провінційному колумбійському містечку Аракатака. Серед головних чинників та життєвих обставин, що визначили майбутній світогляд та коло творчих інтересів, сам письменник пізніше назве благодійний вплив материних батьків, у родині яких він виховувався (його бабуся Транкіліна знала безліч неймовірних історій і була неперевершеним оповідачем; дідусь Ніколас, полковнику відставці, ветеран громадянської війни 1899-1903 рр. - був мужньою і доброзичливою людиною), а також фантастичну атмосферу місцевості, де він жив, історія та побут якої були овіяні численними міфами та легендами.
]]> UnFeeLing Sat, 04 Sep 2010 00:51:13 -0400 http://ukreferats.org.ua/base/literature/foreign-literature/1157-francuzka-poezya.html http://ukreferats.org.ua/base/literature/foreign-literature/1157-francuzka-poezya.html Французька поезія має давню й незрівняльну історію. Вона вплинула на розвиток не тільки західноєвропейської, але й світової літератури. Українські митці вважали своїм обов’язком через перешкоди у широкий народний вжиток кращі поетичні твори Франсуа, Війона, Віктора Гюго, Теофіли Готьє, Поля Версена... Інтимна лірика, вірші, присвячені жінці, коханню, сповнені ніжності й захоплення чарами жіночої вроди – невід’ємна складова фр.поезії. Ще в ранньому середньовіччі фр. трубадури створили величезну кількість пісень, присвячених жіночій красі. Залишили у спадок любовну поезію, яка є справжнім відзеркаллям рицарського кохання, що полонила серце трубадура. Одним із таких закоханих поетів був Джуафре Пюдель. Він закохався в графиню Тріпожійську, ніколи не бачачи її. Розповіді тих, хто зустрічав графиню, про її красу так вразили поета, що він почав в день і вночі складати для неї чарівні пісні, а потім вирушив по морю до Тріполі. В дорозі закоханий тяжко захворів. У коли графиня з ним зустрілася, нагородою за кохання був поцілунок. Поет помер на руках у графині, вона після трагічного фіналу постриглась у чорниці.]]> UnFeeLing Sat, 04 Sep 2010 00:48:03 -0400 http://ukreferats.org.ua/base/literature/foreign-literature/1156-cigani-o-s-pushkna.html http://ukreferats.org.ua/base/literature/foreign-literature/1156-cigani-o-s-pushkna.html
На початку XIX ст. в літературі поширилася нова тема — романтичної подорожі. Утворився навіть своєрідний стиль, коли мандрівник докладно описував те, що бачив і про що дізнавався, і чергував усе це з власними враженнями і переживаннями, з особистими думками і роздумами. Так були написані «Листи російського мандрівника» М.Карамзіна, «Паломництво Чайльд Гарольда» Байрона та ін. Так сталося і з Пушкіним. Смуток петербурзького вигнанця поєднувався з яскравими враженнями, які виливалися в нових творах. В ці роки поет знайомиться з творчістю Байрона, коротке життя якого вже наближалося до трагічного кінця. Пушкіну подобаються його «східні повісті». На початку 1820-х років Пушкін пише поеми, позначені яскравим східним колоритом: «Кавказький бранець», «Бахчисарайський фонтан», « Брати-розбійники», «Цигани».
]]> UnFeeLing Sat, 04 Sep 2010 00:46:04 -0400 http://ukreferats.org.ua/base/literature/foreign-literature/1155-rodi-zhanri-lteraturi.html http://ukreferats.org.ua/base/literature/foreign-literature/1155-rodi-zhanri-lteraturi.html UnFeeLing Fri, 03 Sep 2010 08:55:44 -0400 http://ukreferats.org.ua/base/literature/foreign-literature/1154-ovdy-zhittya-tvorchst.html http://ukreferats.org.ua/base/literature/foreign-literature/1154-ovdy-zhittya-tvorchst.html
Згідно автобіографічного твору "Скорботні елегії", народився в м. Сульмон, в Апеннінах (сучасне місто бл. 140 км від Риму), в забезпеченій провінційній сім’ї, що належала до вершницького стану. Разом з братом Луцієм, який був на рік старший, навчався спочатку у граматичній школі в Римі, а потім отримав звичайну для того часу риторичну освіту. Смерть брата у віці двадцяти років справила на Овідія сильне враження. Майбутній поет виявив непересічні здібності до риторики і зайнявся було політикою, побув членом колеґії тріумвірів, тобто одним з нижчих міських урядників, а потім - судової колеґії децимвірів, але потяг до віршування одержав гору, і невдовзі Овідій став членом гуртка Марка Валерія Мессали. З видатних сучасників Овідій одного разу мав нагоду зустрітися з Вергілієм на декламуванні Горацієм його віршів, був знайомий з Проперцієм й Тибуллом. Освіту завершував у Афінах, після чого здійснив подорож східним Середземномор’ям, де його супроводжував поет Емілій Макр, а потім, перед поверненням до Риму, провів декілька місяців на Сицилії. Був одружений тричі, два перших закінчилися розлученням. Від другого шлюбу, ймовірно, мав дочку.]]> UnFeeLing Fri, 03 Sep 2010 08:47:23 -0400 http://ukreferats.org.ua/base/literature/foreign-literature/1153-neoklassicizm.html http://ukreferats.org.ua/base/literature/foreign-literature/1153-neoklassicizm.html Неокласицизм (від грец. neos - новий і classicus - зразковий) – тенденція в розвитку літератури і мистецтва, яка проявлялася після занепаду класицизму як літературного напрямку і знаходила вияв у використанні античних тем і сюжетів, міфологічних образів і мотивів, у проголошенні гасел “істиного мистецтва” й культу художньої форми, позбавленої суспільного змісту, земних насолод тощо. Неокласицистичні тенденції знаходять вияв у середені 19-го ст. в збірках “Античні вірші” французького поета Леюнт де Ліля та “Емалі й Камеї” т. Готівє, в творах російських поетів А. Майкова і М.Щербини, в символістів.
]]> UnFeeLing Fri, 03 Sep 2010 08:40:04 -0400 http://ukreferats.org.ua/base/literature/foreign-literature/1152-nmeckiy-romantizm-v-lteratur-19-stolttya.html http://ukreferats.org.ua/base/literature/foreign-literature/1152-nmeckiy-romantizm-v-lteratur-19-stolttya.html UnFeeLing Fri, 03 Sep 2010 08:37:57 -0400