<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?>
<rss version="2.0" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel>
<title>Політологія - Українські реферати | База безкоштовних українських рефератів</title>
<link>http://ukreferats.org.ua/</link>
<language>ru</language>
<description>Політологія - Українські реферати | База безкоштовних українських рефератів</description>
<generator>DataLife Engine</generator><item>
<title>Держава у політичній системі суспільства. Громадянське суспільство і держава</title>
<guid isPermaLink="true">http://ukreferats.org.ua/base/politics/1116-derzhava-u-politichnij-sistemi-suspilstva-gromadyanske-suspilstvo-i-derzhava.html</guid>
<link>http://ukreferats.org.ua/base/politics/1116-derzhava-u-politichnij-sistemi-suspilstva-gromadyanske-suspilstvo-i-derzhava.html</link>
<description><![CDATA[Слід відрізняти поняття «суспільство» і «громадянське суспільство», «держава» і «суспільство». Держава виділилася з суспільства на певному ступені його зрілості і залежить від розвиненості суспільства. Яке суспільство, така й держава. В міру розвитку суспільства, переходу його від нижчого ступеня до вищого, змінюється і держава. З удосконаленням суспільства держава стає демократичною (у ній здійснюються народовладдя, економічна свобода, свобода особи), а з формуванням громадянського суспільства держава стає правовою. Що таке суспільство? Суспільством можна назвати спільноту людей, яка створюється на засадах взаємних інтересів, взаємного співробітництва. Правда, не усяка сукупність людей, об'єднаних спільними інтересами, є суспільством. Студентів в аудиторії або глядачів у театрі також об'єднує спільний інтерес, але це не суспільство. Саме суспільство не є простою сукупністю індивідів. Це соціальна система. Суспільство — це система взаємодії людей,, що пов'язані між собою інтересами у сфері виробництва, обміну, споживання життєвих благ і встановлюють межі поведінки в спільних інтересах за допомогою соціальних норм (у тому числі — юридичних).]]></description>
<category><![CDATA[Політологія]]></category>
<dc:creator>UnFeeLing</dc:creator>
<pubDate>Fri, 20 Aug 2010 01:39:01 -0400</pubDate>
</item><item>
<title>Європейський Союз:минуле, сучасне, майбутнє</title>
<guid isPermaLink="true">http://ukreferats.org.ua/base/politics/1114-yevropejskij-soyuzminule-suchasne-majbutnye.html</guid>
<link>http://ukreferats.org.ua/base/politics/1114-yevropejskij-soyuzminule-suchasne-majbutnye.html</link>
<description><![CDATA[<div align="center"><!--TBegin--><a href="http://ukreferats.org.ua/uploads/posts/2010-08/1282282386_flag_of_europe.png" onclick="return hs.expand(this)" ><img src="http://ukreferats.org.ua/uploads/posts/2010-08/thumbs/1282282386_flag_of_europe.png" alt='Європейський Союз:минуле, сучасне, майбутнє' title='Європейський Союз:минуле, сучасне, майбутнє'  /></a><!--TEnd--></div><br />“Європейський вектор” української дипломатії є одним із приорітетних і стратегічно важливих для нашої держави. В документі “Основні напрями зовнішньої політики України”, прийнятому Верховною Радою України ще в 1993 році, підкреслюється, що перспективною метою української зовнішньої політики є членство України у Європейських Співтовариствах, а також західноєвро-пейських або загальноєвропейських структурах. Актуальність проблеми взаємовідносин України з гігантом процесів європейської інтеграції та кооперації Європейським Союзом є беззаперечна. Цілком зрозуміло, що вступ України до ЄС є довготривалим, багатоетапним та віддаленим у часі процесом, проте висвітлення цієї теми вже сьогодні займає чільне місце серед науковців, журналістів та політиків. Водночас вона пронизана різноманіттям підходів та оцінок до її висвітлення, політичними та ідеологічними розбіжностями. Беручи до уваги важливість даної проблеми, у своїй статті автор проаналізував фактори “європейського вибору” України, зупинився на найважливіших сторінках взаємовідносин Україна - ЄС: 1991 - 1999 та подав прогноз щодо можливих варіантів подальшого розвитку двосторонніх відносин.<br />]]></description>
<category><![CDATA[Політологія]]></category>
<dc:creator>UnFeeLing</dc:creator>
<pubDate>Fri, 20 Aug 2010 01:32:37 -0400</pubDate>
</item><item>
<title>Політичний режим</title>
<guid isPermaLink="true">http://ukreferats.org.ua/base/politics/836-politichnij-rezhim.html</guid>
<link>http://ukreferats.org.ua/base/politics/836-politichnij-rezhim.html</link>
<description><![CDATA[<b>Політичний режим</b> - це сукупність методів і прийомів здійснення державної влади. Розрізняють такі види політичних режимів: демократичний та авторитарний. За демократичного режиму державна влада здійснюється здебільшого ліберальне - демократичними методами з дотриманням прав людини, забезпеченням легальних можливостей урахування інтересів всіх груп населення через демократичні інститути та діяльність різноманітних громадських організацій, які представляють ці інтереси і впливають на вироблення і здійснення політики держави. За умов авторитарного режиму державна влада здійснюється більш жорсткими методами, можливості для вільного виявлення інтересів різних груп населення обмежені, всю владу в своїх руках зосереджує правляча верхівка. Фактично принцип розподілу влади не реалізується, права і свободи. Той чи інший політичний режим стає можливим при тих чи інших формах державного правління. <br />]]></description>
<category><![CDATA[Політологія]]></category>
<dc:creator>UnFeeLing</dc:creator>
<pubDate>Sat, 22 May 2010 09:51:51 -0400</pubDate>
</item><item>
<title>Принципи політичної діяльності &quot;Володаря&quot; в концепції Нікколо Макіавеллі</title>
<guid isPermaLink="true">http://ukreferats.org.ua/base/politics/835-principi-politichnoyi-diyalnosti-volodarya-v-koncepciyi-nikkolo-makiavelli.html</guid>
<link>http://ukreferats.org.ua/base/politics/835-principi-politichnoyi-diyalnosti-volodarya-v-koncepciyi-nikkolo-makiavelli.html</link>
<description><![CDATA[<div align="center"><!--dle_image_begin:http://ukreferats.org.ua/uploads/posts/2010-05/1274534766_makiaveli.jpg|--><img src="http://ukreferats.org.ua/uploads/posts/2010-05/1274534766_makiaveli.jpg" alt="Принципи політичної діяльності &quot;Володаря&quot; в концепції Нікколо Макіавеллі" title="Принципи політичної діяльності &quot;Володаря&quot; в концепції Нікколо Макіавеллі"  /><!--dle_image_end--></div><br />XV ст. характеризувалося глибокою кризою, початком кінця італійського гуманізму.<br />Мрії гуманістів про швидке настання “золотого віку” зіткнулися з реальністю постійних війн, контрреформацією, зміцненням центральної феодальної влади, експансією іноземного панування. В італійських містах, які були вогнищами культури, Відродження, не був переборений корисливий партикуляризм. У них так і не розвинулися передумови для національного об‘єднання. В роздрібненій Італії так і не знайшлося сили, яка б утворила національну монархію, як це сталося у Франції, Англії. Країна потрапила в сферу інтересів ворогуючих країн Франції та Іспанії. Саме в цей час і за таких обставин виникало вчення Н. Макіавеллі (1469 – 1527рр.). Його політична  доктрина становить цілісну систему та і може бути оцінена як найвиший злет ренесансної політичної думки. Великий особистий досвід послужив грунтом для його політичної теорії. В основних творах “Князь” і “Роздуми” мислитель аналізує концепцію людини. Головним стимулом поведінки він вважає інтерес, який виявляється багатоманітно, але пов‘язаний з бажанням людей зберегти своє майно, що найкращим чином забезпечує прагнення до набуття нової власності. Макіавеллі писав у праці “Князь”, що люди швидше простять смерть батька, ніж втрату майна приватновласницький інтерес передує людській турботі про честь і почесті Макіавеллі перший в нову епоху розробив універсалію “людської природи”, ознаки якої він черпав у середовищі найближчого йому класу – італійських городян і поширював їх на всі часи і народи. Мислитель вказував, що невикорінний егоїзм людської природи з усією необхідністю вимагає введення державної організації, як вищої сили, що може поставити його у вузькі межі. Звідси вик пиливають передумови диктатури суспільного договору. Звідси випливають випливають передумови диктатури суспільного договору. У світогляді Макіавеллі виявлялися елементи фаталізму. <br />]]></description>
<category><![CDATA[Політологія]]></category>
<dc:creator>UnFeeLing</dc:creator>
<pubDate>Sat, 22 May 2010 09:29:32 -0400</pubDate>
</item><item>
<title>Політика і психологія</title>
<guid isPermaLink="true">http://ukreferats.org.ua/base/politics/834-politika-i-psixologiya.html</guid>
<link>http://ukreferats.org.ua/base/politics/834-politika-i-psixologiya.html</link>
<description><![CDATA[Політична діяльність людей в державі здійснюється у формі політичної участі та політичного функціонування. Якщо політичне функціонування – це професійна політична діяльність, то політична участь – це здійснення чи підтримка громадянами певних акцій, здійснення тиску на органи влади з метою висловлення певних позицій та вимог. Участь буває колективна та індивідуальна, примусова і добровільна, активна і пасивна, традиційна і альтернативна, революційна та охоронна. Психологічно політична активність особи зумовлена людською потребою належати соціуму, ідентифікувати себе зі своєю нацією, певною групою, партією чи організацією. Часто людина прилучається до політики, щоб стати частиною групи, осягнути почуття включеності в життя  цілого суспільства. Зміст політичної діяльності визначається особливістю людей, яка виключає не тільки систему соціально значимих  рис, що характеризують людей як чинників того чи іншого суспільства або спільності. При включенні особи до політичного життя важливими факторами важливим фактором виступають також індивідуально-психологічні риси особи. Адже людські пристрасті та індивідуальні здібності відіграють в політичній діяльності особи не головну роль.<br />]]></description>
<category><![CDATA[Політологія]]></category>
<dc:creator>UnFeeLing</dc:creator>
<pubDate>Sat, 22 May 2010 09:22:18 -0400</pubDate>
</item><item>
<title>Розвиток політології</title>
<guid isPermaLink="true">http://ukreferats.org.ua/base/politics/833-rozvitok-politologiyi.html</guid>
<link>http://ukreferats.org.ua/base/politics/833-rozvitok-politologiyi.html</link>
<description><![CDATA[Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Домінуючою методологією у політичній науці був позитивізм, принципи якого були сформульовані О.Кантом, Г.Спенсером. Розвиток науково – технічного прогресу, політичні, соціально-економічні перетворення призвели до кризи позитивізму на зміну якого  на початку  20-х років ХХст. Прийшов неопозитивізм, принципами якого були біхевіоризм, об‘єктивізм. У 20-х роках ХХст. Дослідники перейшли від вивчення управлінських і загальнотеоретичних питань до з‘ясування відносин суспільства з державним механізмом та дослідження громадської думки. Розвиток політичної науки у 20-30рр. Пішов кількома шляхами. В одних державах (СРСР, Німеччина, Італія, Іспанія) вона стала елементом ідеології та пропаганди. У інших (США) політологія перетворилась на поведінкову науку, спрямовану на вивчення мотивів і чинників, що впливають на політичну поведінку людей.<br />]]></description>
<category><![CDATA[Політологія]]></category>
<dc:creator>UnFeeLing</dc:creator>
<pubDate>Sat, 22 May 2010 09:19:30 -0400</pubDate>
</item><item>
<title>Особистість і зовнішня політика Гру Харлем Брундтланд</title>
<guid isPermaLink="true">http://ukreferats.org.ua/base/politics/809-osobistist-i-zovnishnya-politika-gru-xarlem-brundtland.html</guid>
<link>http://ukreferats.org.ua/base/politics/809-osobistist-i-zovnishnya-politika-gru-xarlem-brundtland.html</link>
<description><![CDATA[<div align="center"><!--dle_image_begin:http://ukreferats.org.ua/uploads/posts/2010-05/1274279930_gro_harlem.jpg|--><img src="http://ukreferats.org.ua/uploads/posts/2010-05/1274279930_gro_harlem.jpg" alt="Особистість і зовнішня політика Гру Харлем Брундтланд" title="Особистість і зовнішня політика Гру Харлем Брундтланд"  /><!--dle_image_end--></div><br />Жінка - політик, голова найбільшої партії, прем’єр-міністр, відомий міжнародний діяч. Її часто називають найбільш яскравим політичним діячем сучасної Норвегії. І не дивно, адже їй вдалося переконати суворих та стриманих норвежців у своїх здібностях і талантах державного керівника. Звісно, останнім часом принципово змінилося положення жінки. Проте норвезькі жінки не зуміли зайняти рівного з чоловіками положення на посадах директорів банків, страхових компаній і фірм; їх прибутки як правило нижчі, але їх положення в суспільстві  характеризується не тільки цим. Жінки прийшли на виробництво, відіграють активну роль в політичному і суспільному житті. В норвезькому суспільстві прийнято підкреслювати ступінь жіночого представництва на різноманітних суспільних і державних посадах, оскільки це розглядається як ознака високого рівня розвитку демократії в країні. Але не варто стверджувати, що стрімкий зліт <b>Гру Харлем Брундтланд</b> - лікаря за освітою, соціал-демократа за політичними переконаннями, організатора боротьби за охорону навколишнього середовища - був закономірний. Проте і не був випадковим: їй вдалося відокремити саме ті проблеми, які турбували в той час Норвегію, а її особистість яскраво проявила риси національного характеру.]]></description>
<category><![CDATA[Політологія]]></category>
<dc:creator>UnFeeLing</dc:creator>
<pubDate>Wed, 19 May 2010 10:40:06 -0400</pubDate>
</item><item>
<title>Вищі органи демократичної держави</title>
<guid isPermaLink="true">http://ukreferats.org.ua/base/politics/808-vishhi-organi-demokratichnoyi-derzhavi.html</guid>
<link>http://ukreferats.org.ua/base/politics/808-vishhi-organi-demokratichnoyi-derzhavi.html</link>
<description><![CDATA[Державні функції в кожній країні здійснює розгалужена системи органів. Серед них виділяються вищі - парламент, уряд і глава держави. Саме ці органи реалізують основні повноваження у сферах законодавчої та виконавчої влади, і їх діяльність має політичну значущість. До вищих органів також віднесені вищі судові інстанції загальної і спеціальної компетенції - верховний суд, конституційний суд, вищій адміністративний суд тощо. Проте судові органи формально відсторонені від реалізації державних функцій політичного характеру (виняток становить лише діяльність конституційного суду, хоча і він вважається в цілому “неполітичним” органом). Тому тільки дослідивши роботу вищих органів законодавчої і виконавчої влади можна більш або менш точно визначити, в яких формах здійснюється політика, на яких засадах існує і діє державний механізм.]]></description>
<category><![CDATA[Політологія]]></category>
<dc:creator>UnFeeLing</dc:creator>
<pubDate>Wed, 19 May 2010 10:35:29 -0400</pubDate>
</item><item>
<title>Теорія Джона Лока про владу</title>
<guid isPermaLink="true">http://ukreferats.org.ua/base/politics/652-teoriya-dzhona-loka-pro-vladu.html</guid>
<link>http://ukreferats.org.ua/base/politics/652-teoriya-dzhona-loka-pro-vladu.html</link>
<description><![CDATA[<div align="center"><!--dle_image_begin:http://ukreferats.org.ua/uploads/posts/2010-04/1272192638_lokk.png|--><img src="http://ukreferats.org.ua/uploads/posts/2010-04/1272192638_lokk.png" alt="Теорія Джона Лока про владу" title="Теорія Джона Лока про владу"  /><!--dle_image_end--></div><br />Видатний англійський мислитель Джон Лок став безперечно непересічною особистістю в історії світової політичної думки. ”Сила Джона Лока - не в глибині філософської розробки проблеми, не в висуванні нових ідей чи в новаторському передбаченні далекого майбутнього, а в тому, що він твердо стояв на ґрунті сучасності і був пов’язаний з тими соціальними верствами, котрі в результаті довгої боротьби змогли забезпечити собі панівне становище. “Син небагатого учасника парламентської армії, студент, а потім викладач Оксфорду, він у роки Реставрації як би знову здійснив той шлях , що пройшли багато авторів памфлетів в дореволюційний час і на початку громадянської війни, - від захисту свободи віри до прямої участі в політиці.”]]></description>
<category><![CDATA[Політологія]]></category>
<dc:creator>UnFeeLing</dc:creator>
<pubDate>Sun, 25 Apr 2010 06:54:25 -0400</pubDate>
</item><item>
<title>Взаємозв'язок між внутрішньою та зовнішньою політикою</title>
<guid isPermaLink="true">http://ukreferats.org.ua/base/politics/651-vzayemozvyazok-mizh-vnutrishnoyu-ta-zovnishnoyu-politikoyu.html</guid>
<link>http://ukreferats.org.ua/base/politics/651-vzayemozvyazok-mizh-vnutrishnoyu-ta-zovnishnoyu-politikoyu.html</link>
<description><![CDATA[<b>Внутрішня політика</b> - діяльність державних органів, установ, правлячих партій, спрямована на узгодження інтересів окремих верств населення країни, на певне їхнє підпорядкування та можливе за конкретних умов задоволення, на збереження існуючого стану в суспільстві або на цілеспрямоване його перетворення, на забезпечення цілісності, взаємозв'язку і взаємодії окремих сфер суспільства.<br /><b>Зовнішня політика</b> - загальний курс держави у міждержавних відносинах, спрямований на створення якнайсприятливіших умов для досягнення власних цілей і здобуття переваги у взаємодії, на співіснування з іншими державами і народами відповідно до певних принципів та норм.]]></description>
<category><![CDATA[Політологія]]></category>
<dc:creator>UnFeeLing</dc:creator>
<pubDate>Sun, 25 Apr 2010 06:43:12 -0400</pubDate>
</item></channel></rss>