Жінка й релігія – одне з найбільших парадоксальних відносин в історії розвитку людства. В духовних аспектах усіх релігій жіноче начало відіграє важливу, а іноді й провідну роль. Саме єдність протилежних начал – чоловічого та жіночого – породжує все в суспільстві суще. Проте у соціально-духовному аспекті майже у всіх релігіях з боку Церкви ми віднаходимо ігнорування ролі жінки, розгляд її як другосортної, навіть сатанинської, істоти, відведення їй другорядної ролі в релігійному житті. Жінка не може бути служителем культу, їй відводять особливе місце в храмі, обмежені її функції у системі богослужіння, вона постає головною винуватицею гріха тощо. І це мало місце не лише в минулому, а ще значною мірою по-своєму виявляється в кожній конкретній конфесії і в наш час. З’ясування природи цього явища релігійних відносин не втратило своєї актуальності.
Походження чоловічої та жіночої статі теж є результатом волі Бога. Якої статі була перша людина? У віроповчальних системах релігій немає єдиної відповіді. Можна виділити два підходи до вирішення цієї проблеми. Традиційний підхід в іудеїв, християн та мусульман полягає в тому, що першою людиною був чоловік, а пізніше з його ребра створено жінку. Аргументом проти цієї точки зору є, наприклад, те, що одразу ж після створення першої людини, ще до появи жінки, Бог благословив словами: "Плодіться й розмножуйтесь". Однак, іудейський філософ і богослов Маймонід /Рамбам/ підкреслював, що немає суперечності в тому, що Бог наказав плодитися й розмножуватися ще до появи жінки, адже сказав Бог це саме чоловікові, а не жінці. Обов’язок чоловіка знайти собі пару і наповнювати землю людьми. Чоловік виступає активною стороною створення сім’ї. Чоловік шукає дівчину, знайомиться, залицяється, ініціює шлюб. Дівчина не може відверто, відкрито шукати собі чоловіка, ініціювати шлюб. Якщо вона і робить це, то опосередковано, завуальовано (через одяг, макіяж, дорогоцінні прикраси, парфуми, багате придане тощо). Чоловік, за вченням єврейських мудреців, зобов’язаний одружитись до 18 років, адже саме стільки разів за підрахунками іудейського богослова Раші /1040 – 1105/ слово людина /Адам/ зустрічається в тексті книги Буття до того місця, де сказано про створення жінки й передачу її Богом чоловікові.
В іудаїзмі та християнстві поширений ще один підхід до визначення статі першої людини. Спираючись на книгу Буття, де сказано, що “І Бог на свій образ людину створив, на образ Божий її він створив, як чоловіка й жінку створив їх”, богослови роблять висновок, що чоловік і жінка були створені одночасно, єдині плоттю та душею, тобто перша людина була двостатевою істотою – це були чоловік і жінка одночасно. Слово “Адам” у перекладі з давньоєврейської означає “людина”, не є власним іменем чоловіка і як ім’я зустрічається в Старому Заповіті лише тричі в книзі Буття та один раз у книзі Товіта. В інших випадках “Адам” означає людину взагалі. Про це свідчить у давньоєврейському тексті частка “ха”, а перші звернення Бога були до людини взагалі.
Але якщо і чоловік, і жінка створені за образом і подобою Бога, то тоді якої статі сам Бог? Він – чоловік, чи жінка? У первісних релігіях домінуюче місце в сонмі богів займали боги жіночого роду: богині домашнього вогнища, богині-прародительки, наприклад, у ранньослов’янському пантеоні – Берегиня, Богиня Роду. Пізніше головними богами стають боги чоловічого роду: Мардук, Зевс, Юпітер. Це було притаманне також іудеям, чиєю священною книгою є Біблія. Як вважають дослідники, Елохім, Ел (Ель) у євреїв, Аллах у мусульман – це форма множини, що несе в собі пам’ять про політеїзм. Множина в поєднанні з дієсловом та прикметниками в однині в Біблії й Корані вживалась при виділенні з сонму богів одного, головного, свідчить про перевагу даного божества над іншими. Більше двох тисяч років стать Бога в релігіях не викликала сумнівів. З перемогою патріархальних відносин Бог був чоловіком. В ХХ ст., із зростанням ролі жінки в суспільстві, релігії чоловіча стать Бога була піддана сумніву і гостро постала проблема статі Бога. Віруючі феміністки почали стверджувати, що Бог обов'язково має бути жінкою. Тільки в цьому випадку він міг створити з нічого, тобто родити із самого себе світ. Батько нікого й нічого не народжує, а тому старшого Бога серед святої Трійці варто називати Богом Матір'ю. Другим у святій Трійці, погоджуються феміністки, нехай буде чоловік – Бог Син. Але третім у святій трійці, Святий Дух, – теж жінка. І в Біблії Святий дух (руах) – це іменник жіночого роду. У грецькій мові "Дух"(“Пневма”) теж жіночого роду, отже Святий Дух – це Вона, а не Він.
У дискусіях навколо статі Бога висувалися й інші припущення. Так, прихильники монотеїзму твердили, що Бог – один. А оскільки цей Бог створив за своїм образом та подобою і чоловіка і жінку, то в ньому одночасно присутні ознаки чоловіка й жінки. Отже, із точки зору антропології, Бог – гермафродит. Компромісною є пропозиція вважати Бога безстатевою істотою, але все ж переважає в богословських дискусіях на сьогоднішній день патріархальна думка, що Бог – чоловік.


Переглядів: 838
Коментарів: 0
Інші українські реферати по темі:
Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній статті.
Українські реферати