Туберкульоз - хронічне інфекційне захворювання що характер. розвитком специфічного запалення в різних органах і тканинах.

Відірвана від колективу собі подібних клітка в пробірці зберігає “пам'ять” - генетичну інформацію
закладену батьками. Але спеціальність (спеціалізацію) вона втрачає і утворює при діленні щось аморфне
що нагадує формою морську губку - каллус (у перекладі з латинського “мозоль”). Це тканина, яка виникає не
тільки у пробірці, але і в природних умовах при пораненні рослини. Крім втрати вузької спеціалізації клітка
деколи починає поводитися, немов пацієнт божевільні. Наприклад, активні гени раптом застопорюються, а
ті, що “спали” ні з того ні з сього починають інтенсивно працювати. Клітка в “клітці”, тобто в пробірці, може різко
змінити співвідношення ферментних і структурних білків. У ній збільшується число молекул РНК, що синтезують в
великій кількості ті білки, до виробництва яких клітка раніше відносилася з прохладцей.

Створення біосфери, розширення її границь , зміна складу, збільшення біогенної імміграції атомівзбалансовувалось з появою життя і еволюції органічного світу. Живі організми з моменту своєї появи в процесі життєдіяльності завжди міняли нашу Землю.
В результаті життєдіяльності хемосинтизуючи бактерій більш 3 млрд. років тому назад почалося відкладення деяких марганцевих та залізних руд, фосфоритів, сіру. Перші мікроорганізми-пурпурні і зелені бактерії, а потім синьо-зелені водорості стали пристосовувати вуглекислий газ і виділяти молекулярний кисень, із якого над Землею створився озоновий екран. Створення озонового слою створило захист від ультрафіолетової отрути Сонця ,що є гибеллю для живої речовини, і дозволяє життю вийти із води і розводитись на землі.

Захворювання рослин, тварин і людини, вірусна природа яких у даний час установлена, у протягом багатьох сторіч завдавали шкоди господарству і шкода здоров'ю людини. Хоча багато з цих хвороб були описані, але спроби встановити їхню причину і виявити збудник залишались безуспішними.

Одна з характерних властивостей усіх живих організмів полягає в їх здатності до обміну речовин (метаболізму) і до здійснення великої кількості різноманітних хімічних реакцій.
Основу наших сучасних уявлень щодо обміну речовин було закладено ще в 1780 р., коли Лавуазьє та Лаплас всупереч поширеній в ті часи помилковій теорії ‘флогістона’ прийшли до висновку, що дихання є особливою формою горіння. Цього висновку вони дійшли за допомогою простих дослідів, в яких порівнювалось споживання киснюі утворення вуглекислого газу твариною (для досліду було взято щурів) та свічкою, що горіла, вміщеними у скляні сосуди.

Органічні сполуки, що містять в молекулі карбоксильну та аміно групи, називають- амінокислотами. Амінокислоти мають надзвичайно велике значення в органічному світі, тому що з них побудовані білкові речовини клітині, що виконують ряд інших важливих функцій в живому організмі: структурні білки, ферменти, гормони, транспортні білки, захисні, запасаючі, скорочувальні, токсини.

Опорно-рухова система – комплекс кісток, хрящів, суглобів, зв’язок і м’язів, який дає опору тілу і забезпечує пересування в просторі, а також рух окремих частин тіла відносно один одного.
У людини – близько 600 скелетних м’язів. Які дають змогу їй пересуватися у просторі – ходити, бігати, рухати окремі частини тіла; підтримувати рівновагу та певну позу тіла. Вони є місцем, де запасається глікоген. Скелетні м’язи містять специфічні рецептори м’язового чуття, які дають змогу контролювати положення тіла. Один з результатів м’язового скорочення є вироблення тіла. М’язи виконують захисну функцію – м’язи живота (органи черевної порожнини від зовнішніх факторів) та беруть участь у дихальних рухах – діафрагма, міжреберні м’язи.

Спинний мозок – нижній відділ ЦНС, розташований в хребетному каналі. Він починається на рівні нижнього краю отвору потиличної кістки і є безпосереднім продовженням довгастого мозку, а внизу закінчується конічним звуженням, від якого вниз відходить кінцева нитка, ця нитка спускається в крижовий канал і прикріплюється до його стінки. Являє собою тяж довжиною в дорослої людини 41-45 см, дещо сплющений спереду назад, діаметром – 1 см, маса 35 г.

Людина розумна - біологічний вид. 3 матеріалістичного погляду людина - природний продукт тривалого розвитку живої природи від простого до складного, тобто виникла в результаті еволюції (антропогенезу). Вона має багато спільного з тваринами: риси будови, розвиток, фізіологію, біохімію, спадковість. Людина, як і всі інші ссавці, не має будь - яких суттєвих відмін ( анатомічних або генетичних, а також особливостей росту та розвитку), які б не були зумовлені еволюцією нижчих приматів. Становлення людини - результат не лише біологічної еволюції, а й розвитку соціального середовища. Людина як біологічний вид належить до типу Хордових, підтипу Хребетних, класу Ссавців, ряду Приматів, підряду Людиноподібних, секції Вузьконосих, надродини Вищих вузьконосих, родини Гомінідів, роду Людини, виду Homo sapiens.

Кров – липка, солонувата на смак рідина, що циркулює по кровоносній системі та об’єднує весь організм в єдине ціле. В організмі людини кров становить 7,7% від загальної маси тіла. Швидка втрата 1/3 частини крові є небезпечною для життя людини.