Випущені акціонерними товариствами акції й облігації поступають в обіг, створюючи ринок цінних паперів. Про масштаби цього ринку свідчить той факт, що сьогодні в капіталістичних країнах вартість всіх акцій і облігацій, що знаходяться в обігу, перевищує річний обсяг їх валового національного продукту. Більша частина цінних паперів реалізується через спеціально створений інститут - фондову біржу (цінні папери іноді називають фондами).
Акціонерний капітал живе як би подвійним життям, маючи дві форми існування. З одного боку, це дійсний капітал, що реально функціонує в системі суспільного відтворення. З другий капітал, поданий у формі цінних паперів. Капітал, інвестований у цінні папери, існує як би в особливій системі координат, і його динаміка безпосередньо визначається станом, кон'юнктурою ринку цінних паперів, далеко не завжди адекватно відображаючи реальні економічні процеси.

Цінні папери - грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. Цінні папери можуть бути іменними або на пред'явника. Іменні цінні папери, якщо інше не передбачено Законом України «Про цінні папери і фондову біржу» або в них спеціально не вказано, що вони не підлягають передачі, передаються шляхом повного індосаменту (передавальним записом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи). Цінні папери можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів і кредитів.

У практиці біржової торгівлі розділяють хеджування і спекуляцію. Хеджування - це спосіб отримання прибутку завдяки біржовій ф'ючерсній торгівлі, що грунтується на відмінностях у динаміці цін реальних товарів і цін ф'ючерсних контрактів на цей же товар. Біржова спекуляція - це спосіб отримання прибутку в процесі біржової ф'ючерсної торгівлі, що базується на відмінностях у динаміці цін ф'ючерсних контрактів у часі, просторі і на різні види товарів. У політико-економічному значенні як хеджування, так і біржова спекуляція являють собою просту спекуляцію, тобто спосіб отримання прибутку, що грунтується не на виробництві, а на різниці в цінах. Хеджування і біржова спекуляція - дві форми спекуляції на біржі, що співіснують і доповнюють одна одну, але водночас і відрізняються між собою. Це дві сторони однієї медалі. Хеджування неможливе без біржової спекуляції, і навпаки. Хеджування на біржі здійснюють, як правило, підприємства, організації, приватні особи, які одночасно є учасниками ринку реальних товарів: виробники, переробники, торговці. Біржовою спекуляцією, як правило, займаються члени біржі і всі бажаючі (зазвичай приватні особи) зіграти на різниці в динаміці цін ф'ючерсних контрактів.

Процес розподілу й перерозподілу фінансових ресурсів, капіталів здійснюється на ринку фінансових ресурсів, на фондовому ринку. Це складна система ринків, на яких концентруються попит і пропозиція на різні платіжні засоби. Її можна зобразити у вигляді трохи спрощеної схеми. Кошти на ці ринки надходять і залучаються у зв`язку з тим, що в економіці, з одного боку, регулярно виникає надлишок грошових нагромаджень (наприклад, накопичена амортизація або нерозподілений прибуток), з іншого боку, існує постійна потреба залучення додаткових коштів для інвестування на різні строки (або, наприклад, у зв`язку із сезонним дефіцитом коштів у сільському господарстві). Внаслідок тимчасово вільні фінансові кошти надходять на фінансові ринки, які забезпечують можливість їх перерозподілу в різних формах. Ці ринки істотно доповнюють один одного й одночасно конкурують між собою. Кредитний ринок – це механізм взаємин між юридичними особами (підприємствами, зокрема державою), які вимагають коштів для свого розвитку й функціонування, з одного боку, підприємствами й громадянами, з іншого боку, які можуть надати (позичити) такі кошти. Це означає, що фізичні та юридичні особи, резиденти й нерезиденти, мають можливості на цьому ринку робити інвестиції в різній формі, отримувати для своєї діяльності кредити на певний строк.

Українська фондова біржа – важлива складова фондового ринку України. Фондова біржа — це організаційна форма ринку, на якому здійснюється торгівля цінними паперами — акціями, облігаціями, зобов'язаннями державної скарбниці, сертифікатами, документами, пов'язаними з рухом кредитних ресурсів і валютних цінностей. На відміну від товарних бірж, що регулюють рух товарів, фондова біржа забезпечує рух капіталу, адже цінні папери — не що інше, як різні форми його еквіваленту. Прискорення руху капіталу сприяє підвищенню ефективності економіки. Це є одним із завдань фондової біржі.

З метою забезпечення майнових прав громадян щодо розпорядження власними коштами встановлені правила переказу іноземної валюти за межі України за рахунок особистих коштів фізичних осіб — резидентів та нерезидентів. Переказ іноземної валюти за межі України за рахунок особистих коштів дозволяється в таких випадках:
• допомоги родичам, які проживають за межами України;
• сплати добровільно аліментів на утримання дітей і непрацездатних батьків;
• здійснення платежів, пов'язаних зі смертю;
• здійснення платежів з відшкодування витрат судовим, слідчим, арбітражним, нотаріальним та іншим правоохоронним органам іноземних держав, а також витрат за державне мито за справами, що розглядаються цими органами;
• отримання спадкоємних коштів і коштів від реалізації спадщини та майна, що належить нерезиденту в Україні...

Цінні папери - грошові документи, що засвідчують право во¬лодіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.
Цінні папери можуть бути іменними або на пред'явника. Іменні цінні папери, якщо інше не передбачено цим Законом або в них спеціально не вказано, що вони не підлягають передачі, передаються шляхом повного індосаменту (передавальним записом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи).