На данному етапі серйозно сприймати такого типу гіпотези навіть смішно . Як відомо Стенлі Міллер у ряді експеріментів моделював умови які , можливо були на первинній землі . (Вважають , що у ті часи атмосфера була зовсім не така як зараз: легкі гази – водень, гелій , азот , кисень та аргон – уходили з атмосфери , томущо гравітаційні поле нашої , ще не достатньо щильної планети не могло їх утримати ; однак прості сполуки , що містили ці елементи могли бути зтримані , до них належить: вода аміак двуокис вуглецю та метан . До того як тепература впала нижче 100 градусів , вважається , що уся вода знаходилася у парообразному стані.

До цього часу в Карпатському регіоні Закарпатською експедицією були підготоване до обробки золото-срібне-поліметалічне Мужиєвське родовище в Внутрішньокарпатському вулканічному поясі та золоторудне родовище Сауляк в Рахівському блоці. Мінералогічне дослідження золоторудних об'єктів Карпат виконували вчені та спеціалісти Львівського університету. Ентузіасти вивчення золота в Донецькому регіоні довели, що на дослідженні його перспектив не варто ставити крапку.

Українські Карпати складають приблизно чверть Карпатської дуги. Перед появою Карпатської гірської дуги на поверхні планети був тривалий період, протягом якого море в цьому місці змінилось сушею.
Мелово-палеогенова флішева геосінкліналь, де зародились сучасні Карпати, не було суцільним водневим простором, її розділяли продольні гряди суші (так звані кордильєри) - виступи древніх порід фундаменту флішу. Явні сліди розливу фундаменту - виступи конгломератів, які містять неокатані уламки кристалічних сланців та кварцю, до гравелітів з галькою метаморфічних порід часто зустрічаються серед шарів типового двохкомпонентного фліша (ритмічно чергующихся пісковиків та сланців), що складають флішеву зону Карпат.

Поки що не відомо , чи дійсно так народилося життя на нашій планеті чи ні , але зрозуміло на данному етапі одне : життя не могло самозародитися само . Взагалі проблема походження життя на Землі до цього часу є одним з самих хвилюючих питань. Перші наукові теорії , як відомо створили О.Опарін та Дж.Холдейн . Згідно з їх уявленнями , на початку історії землі відбувся абіогенний синтез складних органічних сполук з простих хімічних сполук , що містилися первісних земних океанах , « в первинному бульйоні » під впливом вулканічного тепла , розрядів та блискавок , ультрафіолетового опромінення та інших факторів зовнішнього середовища почався синтез сполук та біополімерів . Молекули амінокислот об’єднувалися в пептиди , які потім зверталися у альфа-спіраль , а потім у більш складну структуру утворюючи первісні білки . Утворювалися ліпіди , що утворювали первісні мембрани . З ціх білків та ліпідів у свою чергу синтезувалися первіні живі істоти мікроскопічних розмірів.

Гірничовидобувні комплекси як вельми суттєва частина господарських перетворень беруть у зміні балансу речовини, структури і енергії планетарних сфер виключно активну участь.
Природні зміни рельєфу і рельєфоутворюючих відкладів є передумовами виникнення екологічних і природоохоронних проблем. Найхарактерніші риси сучасного гірничого виробництва з точки зору екології :
—розробка сировини у таких масштабах і темпах, що ставиться під загрозу існування людини ( ріст вироблених просторів, просідання поверхні, вилучення земель під відвали, порушення гідрологічного режиму грунтових і підземних вод, їх мінералізація понад допустимого вмісту та ін. ).
—концентрація гірничих підприємств і організацій у крупномасштабні комплекси. Наприклад, в Кансько – Ачинському вугільному басейні обсяг видобутку передбачається довести до декількох сотень мільйонів тонн вугілля на рік. Такого ще не було у світовій практиці. За останні 20 років у вугільній промисловості Росії число діючих вугільних шахт скоротилось майже у 2 рази, а середньодобовий видобуток вугілля на одну шахту зріс у 1,7 раза. Звичайно, створення гірничих підприємств – гігантів має ряд позитивних сторін : ріст механізації і автоматизації робіт, продуктивність праці, зниження питомих капітальних вкладень і собівартості видобутку. Але може виявитися, що надмірна концентрація виробництва призведе до такого порушення екологічного стану і забрудненню навколишнього природного середовища, що негативних наслідків буде неможливо не тільки запобігти, але й завбачити.

Гранулометричним складом грунту називають віднсний по масі вміст груп частинок або фракцій грунту різноі велечини, вираженої у відсотках до загальної маси абсолютно сухого грунту. Для його визначення проводиться так званий гранулометричний аналіз, що складається з розділення наважки грунту на його складові фракції частинок та уламків та подальше визначення відсоткового вмісту кожного компоненту фракції до маси наважки.
Гранулометричний склад є однією з найважливіших характеристик грунт, що має визначне значення для оцінки його фізикомеханічних властивостей при використанні йог в якості основи, середовища і матеріала для будівництва дорог.

Ювелирно-виробкові та виробкові камені грунтовно стали вивчатися у СРСР у середині 60-х років , ювелирно-виробкові та виробкові камені як правило представлені мономінеральними агрегатами та горними породами , вони з древнійших часів цінувалися людиною за свою красоту .
У порівнянні з іншими видами мінеральної сировини кольорові камені відрізняються різноманітністю складу , структури та текстури , це й не дивно бо вони можуть бути різного походження : метасоматичного , магматичного , вулканично-осадового , пегматитового , гідротермального , метаморфічного і екзогенного .

Ювелирно-виробкові та виробкові камені грунтовно стали вивчатися у СРСР у середині 60-х років, ювелирно-виробкові та виробкові камені як правило представлені мономінеральними агрегатами та горними породами, вони з древнійших часів цінувалися людиною за свою красоту.