[Сторінка 1]
До кредитної угоди фахівець банку повинен ретельно проаналізувати кредитоспроможність потенційного позичальника, тобто здатність своєчасно повернутипозичку, вивчити фактори, які можуьть спровокувати її неповернення.
Збереженість основної суми боргу є одним із головних принципів, який завжди має дотримуватись при здійсненні банком позичкової операції. Тому оцінка якості потенційного позичальника є одним із важливіших етапів процесу кредитування. Прицьому особливе значення має встановлення обгрунтованості кредиту. Жодні додаткові заходи захисту неможуть запобігти кризовій ситуації, якщо позичка в своїй основі не є обгрунтованою.
Одним із елементів оцінки кридитоспроможності є зясування персональних якостей потенційного позичальника. Тут увага банку має зосереджуватися на таких моментах, як репутація, порядність і чесність, професійна здатність, матеріальна забезпеченість, ставлення до своїх зобовязань перед іншими кредиторами і в минулому.
Необхідно ретельно вивчити фінансовий стан позичальника, ліквідність його балансу, ефективність виробництва иі використання основного і оборотного капіталу. Для цього використовується бухгалтерська , статистична і фінансова звітність, позичальника, матеріали попередніх перевірок на місці, пргнози фінансового стану клієнта протягом усього періоду кредитування.
Оскільки банк як позичальник може моти різних клієнтів- підприємницькі структури (юридичні особи), фізичні особи і банки- оцінка їх кредитоспроможності здійснюється неодноково.
Оцінка фінансового стану позичальника- юридичної особи здійснюється за допомогою відповідних коефіцієнтів ліквідності, які розраховуються за балансом.
Серед них:
• коефіцієнт загальної ліквідності (К1);
• коефіцієнт абсолютної (термінової) ліквідності (К2);
• коефіцієнт автономності (К3);
• коефіцієнт маневреності власних коштів (К4).
Названі показники розраховуються за формулою:
К1=( ЗЗ+ ГК+ ДЗ+ КФВ)\ ЗК, де:
ЗЗ - запаси і затрати;
ГК- грошові кошти;
ДЗ- дебіторська заборгованість;
КФВ- короткострокові фінансові вкладення;
ЗК- забов’язання короткострокові.
Теоретичне значення К1 не меше 2- 2,5. Це означає, що на кожну гривню короткострокових зобов’язань підприємство повино мати 2- 2,5 гривні ліквідних активів.
К2 = (ГК + КФВ)\ ЗК
Теоретичне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності не менше 0,2 - 0,25. Це означає ситуацію, при якій потенційний позичальник повинен на кожну гривню короткострокових зобов’язань мати 20- 25 коп. абсолюитно ліквідних активів.
К3= З\ ВК, де:
З - усі зобов’язання;
ВК - власні кошти.
Теоритичне значення К3 - не більше 1, тобто зобов’явзання потенційного позичальника не повинні перевищувати його власні кошти.
К4= (ВК- ОА)\ ВК, де:
ОА - основні активи.
Теоретичне чначення К4 не може бути меншим 0,5, тобто величина оборотних активів ( ВК- ОА) позичальника не може бути меншою половини всіх власних коштів.
Крім наведених коефіцієнтів ліквідності, можуть застосовуватись і інші, які можна об’єднати в певні групи показників:
• погашення боргу;
• ділової активності;
• рентабельності;
• використання основного капіталу.


Увага!!! Вся інформація безкоштовна та опублікована з метою ознайомлення!