Реферат на тему: "Розчинники та їх характеристики"

[Сторінка 1] Розчинники – рідини, які застосовують для розчинення різних речовин, здебільшого твердих. Всі розчинники поділяють на дві групи: неорганічні й органічні. Серед неорганічних розчинників найбільше практичне значення має вода, що є найуніверсальнішим розчинником. Розчинювальна здатність води зумовлена будовою її молекул. Молекули води характеризуються сталим дипольним моментом: в процесі розчинення молекули води взаємодіють з іншими молекулами та іонами. Велике значення має здатність води утворювати водневий зв’язок з іншими сполуками, якщо в їхньому складі є атоми з великою електронегативністю (кисень, азот, сірка тощо). Органічні розчинники є менш універсальними. Кожний з них розчиняє лише обмежену кількість твердих або рідких речовин. Відомо дуже багато органічних сполук, які застосовуються як розчинники, з них найпоширенішими є: 1. вуглеводні – петролейний ефір, бензин, гас, бензол, толуол, ксилол, пропан і інші; 2. спирти – ізопропіловий, аміловий, метиловий, етиловий тощо; 3. аміни – диметиламін, етиламін, анілін; 4. кетони – ацетон, метилетилкетон тощо; 5. хлороорганічні сполуки – чотири хлорид вуглецю, дихлоретан, хлороформ та інші; 6. сполуки, що містять азот, - нітрометан, нітробензол тощо. Часто застосовують суміші різних розчинників. Переважна більшість органічних розчинників є горючими і леткими (tо кип. 30-200оС), тому з повітрям вони утворюють вибухові суміші. Майже всі вони є отруйними. Органічні розчинники широко застосовують у різних галузях промисловості – лакофарбовій, текстильній, пластичних мас, вибухових речовин та інших, а також у сільському господарстві, медицині тощо.