Реферат на тему: "Основні програми «Руської трійці та Кирило-Мефодіївського товариства»"

[Сторінка 1] Важливе місце серед українських культурно освітніх діячів 30-40-х років ХІХ ст. посідають члени гуртка передової західно-українських земель “Руська трійця”-Маркіян Семенович Шашкевич (1811-1843), Іван Миколайович Вагилевич (1811-1866) та Яків Федорович Головацький (1814-1888)- творці відомої “Русалки Дністрової”, яка започаткувала нову народну літературу на західно-українських землях, новий напрям у розвитку народної освіти, шкільництва і педагогічної думки. Ідея єдності українських земель пронизувала всі наукові, літературні і публіцистичні праці діячів “Руської трійці” основою всієї їхньої творчості була глибока народність, гуманізм патріотизм. Виховним орієнтиром в педагогічних поглядах “Руської трійці ” є протистояння добра злу. А головна мета збудження українців національної свідомості, прагнення до власної державності, утворення у житті і поведінці дітей і молоді народних чеснот і норм християнської моралі. Ідеал- освідчениц українець пройнятий власною національною і людською гідністю в ім’я і щастя України. Для досягнення власних цілей і формування національної ідентичності “руською трійцею” були мобілізовані такі могутні виховні засоби як рідна українська мова та література, фолькльор національна історія, релігія народні звичаї й традиційні свята обряди, символи, традиційна Україна, громадська і родинно побутова культура, різні види народного мистецтва, що знайшло відображення в багатьох художніх твора, статтях, думках, перекладах із давньоруської, листах М.Шашкевича, І.Вагилевича, Я.Головацького. У кардинальному розв’язанні проблеми національної освіти “Руська трійця” вирішальну роль відвела українській школі з рідною мовою навчання. Тут велике значення мав рішучий виступ М.Шашкевича в 1836 році з публікацією “Азбука і абелуадло” проти спроб спровадження польського алфавіту до українського письменництва. Знаменною віхою в історії українського шкільництва стала тодішня поява створеної ним “читанка для діточок народних училах руських”, яка за словами автора ”веде ступенево дітей за ручку від сучасності до майбутнього, від їх хати у широкий світ”. Нею й було започатковане в Галичині українське шкільне підручникотворення.