[Сторінка 1]
Протягом XV — першої половини XVI ст. великі й середні феодали в Литві та Польщі зли¬лися в єдиний пануючий стан — шляхетство. Воно склада-лося з двох верств: панів-магнатів і середніх та дрібних землевласників — шляхти. Проте українські шляхтичі за¬лишалися незадоволеними своїм становищем: на відміну від польських вони сплачували серебщину, звичайним яви¬щем були «наїзди» магнатів на маєтки дрібних землевлас¬ників тощо. Тому шляхта в Литовській державі прагнула обмежити панування магнатів і домогтися тих же привілеїв, якими вже користувалася польська шляхта. З цього скористалися польські правлячі верхи, що прагнули приєд¬нати до Польщі підвладні Литві українські землі.
Цей намір схвалювала значна частина українських феодалів, ли¬товські ж, побоюючись втратити своє панівне становище, виступали проти повного об'єднання Литви з Польщею та наполягали лише на збереженні унії. Однак невдачі у Лі¬вонській війні змусили їх поступитися.


Увага!!! Вся інформація безкоштовна та опублікована з метою ознайомлення!