Реферат на тему: "Писемність на Русі за археологічними даними"

[Сторінка 1] Довгий час судити про писемність на Русі у ХІ-ХІV ст. можна було тільки на основі книжних пам’яток,таких як Остромирово євангеліє 1056-1057 рр.,та інших книг,переписаних найбільш грамотними людьми того часу.Напевне,тому склалася думка,що писемність на Русі привілегією вузького кола лиць-духовенства і феодальної верхівки. Ось чому при вивченні давньоруської писемності важливого значення набуває нові епіграфічні знахідки. Походження слов’янської і особливо східнослов’янської писемності ще не зовсім ясне.Це пояснюється не тільки відсутністю достатньої кількості ранніх пам’яток писемності,але і тим,що до нашого часу збереглися дві слов’янські абетки-глаголиця і кирилиця.Яка з них більш рання і яку винайшов Кирил-ось деякі із тих питань,над якими працюють лінгвісти в різних країнах. Учений-лінгвіст минулого століття І.І.Срезневський на основі власних досліджень і спостережень прийшов до висновку,що слов’яни починаючи з VI-VIII ст. користувалися для свого письма буквами візантійського уставу.В наш час ця думка була розвинута болгарським вченим Є.Георгієвим (1952).Він вважав,що на виділеному етапі розвитку писемності слов’яни,користувалися для письма грецькими буквами,поступово ослов’янився грецький (візантійський) алфавіт,добавивши до нього спеціальні буквенні знаки,необхідні для передачі фонетики слов’янської мови.Так виникло протокирилецьке письмо.