Фонди фінансових ресурсів є об'єктивно необхідною умовою здійснення процесу розширеного відтворення на всіх його стадіях і у всіх формах. Джерелом фінансових ресурсів виступає валовий національний продукт.
Створення і використання фінансових ресурсів одночасно означає їх рух. При переміщенні фінансових ресурсів вони відокремлюються від матеріальних цінностей. Проте рухові матеріальних цінностей завжди передує рух фінансових ресурсів.
Фінансові ресурси - це грошові фонди, які створюються в процесі розподілу, перерозподілу і використання валового національного продукту за певний період. Фінансові ресурси держави охоплюють ресурси всіх секторів економіки. В кожному секторі фінансові ресурси розподіляються за рівнями управління. Проте не всі ресурси в державі є фінансовими ресурсами, якими розпоряджається держава. У її розпорядженні знаходяться ресурси бюджетної системи, різних централізованих і децентралізованих фондів, а також державних фінансових інституцій (Національного банку, державних страхових органів, державних кредитних установ).

Важливим значенням в реалізації цілей організації мають місце використанні управлінським апаратом функції маркетингу.
Аналіз зовнішнього середовища в цілому дозволяє виявити чи має фірма внутрішні сили, щоб використати можливості, які внутрішні слабкі місця можуть ускладнити майбутні проблеми, які пов’язані з зовнішніми непередбаченостями. Метод, який використовують для діагностики внутрішніх проблем називають управлінським дослідженням, яке базується на комплексному дослідженні різних функціональних зон організації і в залежності від поставленої задачі може бути методично простим або складнішим .

Маркетинг, будучи дуже складним явищем, що має першорядне значення для успіху будь-якої фірми, припускає розробку загального плану - стратегії маркетингу для товарів і послуг фірми. Головна задача при розробці маркетингової стратегії полягає в тому, щоб зменшити ступінь невизначеності і ризику, а також забезпечити концентрацію ресурсів на вибраних пріоритетних напрямах розвитку підприємства, фірми. До основних задач стратегічного маркетингу можна віднести [1]:
А) систематичний і постійний аналіз потреб і вимог ключових груп споживачів, а також розробка концепцій ефективних товарів або послуг, що дозволяють компанії обслуговувати вибрані групи покупців краще, ніж конкуренти;
Б) аналіз потреб фізичних осіб і організацій;
В) уточнення «місії» фірми, визначення мети, розробка стратегії розвитку і забезпечення збалансованої структури товарного портфеля;
Г) процес розробки стратегічного комплексу-міксу, основних напрямів стратегічної політики фірми в області товару, цін, комунікацій, розподілу і збуту з урахуванням чинників, постійно змінного маркетингового середовища.
Стратегія - набір правил для ухвалення рішень, якими фірма (організація) керується в своїй діяльності. Також стратегія - це узагальнююча модель дій, необхідних для досягнення поставленої мети шляхом координації і розподілу ресурсів компанії. По суті стратегія є набір правил для ухвалення рішень, якими організація керується в своїй діяльності. [2]
Успіх підприємства в освоєнні ринку і закріпленні на ринку є результатом організації маркетингу як елемента загальної системи управління, яка в цілому спирається на спеціально розроблену програму маркетингу. Програма маркетингу – розроблений, на основі комплексних маркетингових досліджень, стратегічний план-рекомендація виробничо-збутової і науково-технічної діяльності фірми (організації), покликаний забезпечити вибір оптимального варіанту її майбутнього розвитку згідно висунутій меті і стратегії в довгостроковій перспективі [2].
Програма маркетингу може розглядатися у вузькому і широкому значенні. У вузькому тлумаченні - це документ, що визначає конкретну діяльність підприємства на ринку. В більш широкому значенні вона розглядається як безперервний процес аналізу, планування і контролю, направлений на приведення до більш повної відповідності можливостей підприємства вимогам ринку.
Маркетингова програма є оцінкою того, як менеджери сприймають їхню власну позицію на ринках відносно конкурентів (з точно певними конкурентними перевагами), які мети вони хочуть досягнути, і як вони збираються досягати їх (стратегії), які ресурси потрібні, і які результати очікуються (бюджети), після цього здійснюється детальне планування і калькуляція витрат.
Отже, маркетингова стратегічна програма підприємства є стратегічним планом дій фірми по досягненню поставленої довгострокової мети. Відразу зупинимося на відмінності плану і програми. Ми часто посилатимемося на методи планування при розгляді маркетингової стратегічної програми. Це зв'язано з тим, що стратегічне планування є проміжним результатом, а маркетингова стратегічна програма заключний акорд в стратегії бачення розвитку фірми, в якому заплановані дії підкріплені практичними заходами з конкретними відповідальними, тактичними заходами, об'ємом фінансування, видом і порогами контролю.
Кажучи про процес планування маркетингу, і його результаті - маркетинговій програмі, слід зазначити, що по формулюванню Г.Л. Багиева, процес планування маркетингу - це впорядкована сукупність стадій і дій пов'язаних з ситуаційним аналізом навколишнього середовища, постановкою мети (як стратегічної, так і тактичної) маркетингу, здійсненням стратегічного планування (розробка плану), реалізацією маркетингу, контролем за виконанням плану маркетингу [6].
При розгляді маркетингової стратегічної програми підприємства в даній курсовій роботі наведені лише основні етапи розробки програми маркетингу, а також розглянуто класифікацію програм маркетингу.

В умовах розвитку міжнародної торгівлі і споріднених їй видів діяльності, усіх окремих підприємств та галузей економіки на зовнішньому і внутрішньому ринках повністю залежить від того, наскільки їх продукція або послуги відповідають стандартам якості. Тому я вважаю що проблема забезпечення і підвищення якості продукції актуальна для всіх країн і підприємств. Від ЇЇ вирішення в значній мірі залежить успіх і ефективність національної економіки. При цьому необхідно враховувати те, що підвищення якості продукції - задача довгострокова і безперервна. Рівень якості продукції не може бути постійною величиною. Вироби залишаються технічно прогресивними, зручними, красивими, модними до тих пір, доки їм на зміну не прийдуть нові, ще більш досконалі, що обумовлено науково-технічним прогресом в науці і техніці. Але на кожному часовому етапі якість продукції повинна бути оптимальною, тобто такою, що максимально задовольняє потреби споживачів при відносно мінімальних затратах на її досягнення.

Конституція України закріплює важливі елементи основ правового статуту або конституційний статут громадян. Адже тільки вона регулює найважливіші, найсуттєвіші відносини між державою та громадянами. Інші відносини регулюються актами відповідних галузей права (цивільного, адміністративного і т.д.).
Основи правового статусу громадян України визначають ті конституційно-правові норми, які регулюють суспільні відносини щодо громадянства, принципів статусу особи, конституційних прав, свобод та обов'язків громадян, гарантій реалізації, захисту та охорони прав і свобод громадян, відповідальності громадян за скоєні ними правопорушення згідно із законом.
Конституційний статус громадян України є одним з головних елементів демократичного конституційного ладу держави (ст.ст. 3,4,8,13,14 Конституції). Цей статус невіддільний від закріплених в Конституції України засад демократичного конституційного ладу — народного суверенітету, поділу державної влади, верховенства права та інших.

Сьогодні зловживання наркотичними засобами і незаконна торгівля ними в багатьох країнах стали просто катастрофічними. За офіційними відомостями у США, Німеччини, Франції, Великобританії, Швеції щодня вмирають люди від зловживання наркотичними й психотропними речовинами.
Наркоманія багато в чому є наслідком існуючих у країнах соціальних умов: безробіття, непевності в майбутньому, щоденних стресів, важких нервово-психічних станів. Усе це дає привід утекти від реальності у світ ілюзій за допомогою наркотичного дурману.
З кожним роком зростає число наркоманів, їхня чисельність сягнула жахливої цифри — мільярд. Щорічно вмирають більше тисячі споживачів наркотиків (основна причина — передозування прийнятого наркотичного засобу). Незважаючи на те що зловживання наркотиками стало однією з найважливіших світових проблем зовсім недавно, у двадцятому столітті, досвід уживання людьми наркотичних речовин вимірюється тисячоліттями. Перші історичні записи про далеке минуле роду людського містять дані про те, що практично всі народи, починаючи з доісторичного періоду, вживали наркотики рослинного походження через їхні незвичайні властивості — змінювати звичні погляди на світ й Ілюзорно виконувати бажання, у такий спосіб зміцнюючи віру людини в могутність надприродних сил.

Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є фінансова стійкість.
Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і його використання. Цей ступінь незалежності можна оцінювати за різними критеріями:
• рівнем покриття матеріальних обігових коштів (запасів) стабільними джерелами фінансування;
• платоспроможністю підприємства (його потенційною спроможністю покрити термінові зобов'язання мобільними активами);
• часткою власних або стабільних джерел у сукупних джерелах фінансування.
Наведеним критеріям відповідає сукупність абсолютних і відносних показників фінансової стійкості, де враховано нормативні вимоги щодо характеристики фінансового стану підприємств в Україні.

Для України нарощування виробництва сільськогосподарської продукції має стратегічне значення для підйому національної економіки, тому що при успішному його розвитку створюються умови для подолання кризового стану ряду суміжних галузей. Але за останні роки її обсяги постійно скорочувалися. В 1999 році було отримано всього 24,6 млн. тонн зерна, тоді як критична межа виробництва складає 31,6 млн. тонн. Отже, підвищення рівня ефективності виробництва сільськогосподарської продукції є найважливішим завданням, від рішення якого залежить продовольча безпека країни. Розв'язання його повинно здійснюватися не тільки на державному, але й на регіональному рівнях, де вирішуються питання забезпечення населення продуктами харчування.

Фінансова діяльність будь-якого підприємства, починаючи від його заснування, формування статутного фонду, і наступні взаємовідносини з контрагентами, державою, банками, а також у середині підприємства з приводу організації внутрішньогосподарського комерційного розрахунку базується на формуванні і рухові його фінансових ресурсів, тобто його капіталу, на їх ефективному використанні.
При переході до ринкової економіки, відмова від державного фінансування підприємств обумовлює необхідність використання в діяльності комерційного кредиту, невід’ємним штрихом якого є знання контрагентами фінансового стану підприємств і впевненість в його стійкості. Зростає зацікавленість в стабільності фінансового стану підприємства у постачальників, банків, акціонерів, податкових органів. Фінансова стабільність підприємства стає запорукою його виживання, оскільки банкрутство підприємства в умовах ринку є результатом фінансово-господарської діяльності разом з іншими її показниками. У зв’язку з цим велике значення має аналіз доходів і витрат підприємства як для самого підприємства, так і для його партнерів, власників, а також фінансових органів. Тому, на сьогодні, особливої актуальності набуває саме аналіз доходів і витрат підприємств.

Ми звикли вести рахунок десятками (10 одиниць утворює десятку, 10 десятків - сотню і т.д.), тобто вести рахунок у десятковій системі числення. Рахувати можна не тільки десятками. Існують і інші системи числення.
Під системою числення розуміють сукупність правил зображення чисел цифровими знаками.
Розрізняють позиційні й непозиційні системи числення.
В непозиційних системах числення вага кожного знака не залежить від його положення по відношенню до інших знаків у числі, кількість знаків не обмежена.
У римській системі числення: I - 1, V - 5, X - 10 і т. д.