Здобуття Україною державної незалежності в 1991 р. сталося дуже незвичайним шляхом. Формування нашої державності відбувалося не в гарячці боротьби за елементарне фізичне виживання, як колись за Київської Русі. Не в результаті військових перемог, як під час Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Не в умовах ворожого оточення і внутрішнього розбрату, як в 1917-1920 рр. Як раз навпаки, кровопролиття зовсім не було, а розбрат і внутрішня боротьба відбувалися в стані колишніх поневолювачів України. Подібний шлях до незалежності настільки незвичний, що йому важко знайти інший аналог у світовій історії. Через це яких тільки оцінок не отримує українська державність! І те, що вона нелогічна, випадкова, бо за неї не пролито крові. Такий собі подарунок з небес. І те, що вона злочинна, оскільки є втіленням прагнень до влади окремих осіб, котрі для задоволення своїх амбіцій не зупинилися перед зруйнуванням СРСР. Такі собі "переродженці" з числа колишньої партійної номенклатури. І те, що вона є повним нонсенсом, бо українці самі її не бажали, а в березні 1991 р. голосували за збереження СРСР. Ну і, нарешті, головне звинувачення: Україна зруйнувала СРСР, прагнучи кращого життя в незалежності. Однак на практиці знайшла тільки злидні. Нехай в них і скніє, спокутуючи свій злочин - знищення "великого і могутнього". Здається у більшості з нас на пам'яті бурхливі події початку 1990-х рр. Проте чомусь ніхто не бажає розглядати їх комплексно, намагатися встановити причинно-наслідковий зв'язок між окремими фактами.

Ключові слова: СРСР, Україна, розпад СРСР
Переглядів: 1008
Коментарів: 0
Українські реферати